1 Заговорив Еліфаз із Теману й мовив:
2 «Чи ж може людина Богові бути корисна,
якщо сам собі мудрий приносить користь!
якщо сам собі мудрий приносить користь!
3 Що Всемогутній має з того, що ти справедливий?
Який йому прибуток з того, що твої дороги досконалі?
Який йому прибуток з того, що твої дороги досконалі?
4 Чи може він тебе карає за твою побожність,
іде на суд із тобою?
іде на суд із тобою?
5 Чи ж не за те, що злоба твоя превелика,
і що переступам твоїм нема краю?
і що переступам твоїм нема краю?
6 Видно, ти брав з братів твоїх заклади за дрібницю,
здирав одежу з голих.
здирав одежу з голих.
7 Спраглому не давав єси води напитись,
голодному відмовляв єси хліба.
голодному відмовляв єси хліба.
8 Кожному сильному — була земля,
а прихильники твої заселювали її.
а прихильники твої заселювали її.
9 Ти відсилав удовиць із порожніми руками,
ламав сиротам руки!
ламав сиротам руки!
10 Тим то навколо тебе сіті,
і страх тебе лякає раптово.
і страх тебе лякає раптово.
11 Світло тобі потемніло, ти вже не бачиш,
і повінь вод тебе вкриває.
і повінь вод тебе вкриває.
12 Чи ж: Бог не наверху в небі?
Поглянь на зорі вгору, як вони високо!
Поглянь на зорі вгору, як вони високо!
13 Ти кажеш сам до себе: Що Бог знає?
Хіба він крізь чорну хмару судить?
Хіба він крізь чорну хмару судить?
14 Хмари йому завіса, він не бачить;
він небесним обрієм походжає.
він небесним обрієм походжає.
15 Хочеш триматись одвічної дороги,
яку топтали люди беззаконні,
яку топтали люди беззаконні,
16 що були схоплені передчасно,
коли ріка підмила їхні основи?
коли ріка підмила їхні основи?
17 Які до Бога говорили: Одступи од нас!
Що, мовляв, нам Всемогутній зробить?
Що, мовляв, нам Всемогутній зробить?
18 Таж він наповнював їхні доми щастям, у той час, як думка злих його цуралась.
19 Бачать те праведники і радіють,
невинний із них сміється:
невинний із них сміється:
20 Хіба не пропав їхній статок?
Чи не пожер вогонь їхні рештки?
Чи не пожер вогонь їхні рештки?
21 Тож помирися з ним, зроби угоду,
і твоє щастя повернеться до тебе!
і твоє щастя повернеться до тебе!
22 Прийми з уст його науку.
Вклади його слова собі до серця.
Вклади його слова собі до серця.
23 Як до Всесильного ти звернешся покірно,
як віддалиш несправедливість від намету твого,
як віддалиш несправедливість від намету твого,
24 золото вважатимеш за порох,
оте офірське — за рінь із ручаїв.
оте офірське — за рінь із ручаїв.
25 Всесильний буде твоїм скарбом,
брусками срібла у тебе!
брусками срібла у тебе!
26 Тоді ти будеш радуватися Всесильним
і підведеш обличчя твоє до Бога.
і підведеш обличчя твоє до Бога.
27 Помолишся до нього, і він тебе почує,
і ти виконаєш твої обітниці.
і ти виконаєш твої обітниці.
28 Все, що задумаєш, тобі поталанить,
і над дорогами твоїми засяє світло,
і над дорогами твоїми засяє світло,
29 бо він принизить того, хто несеться вгору,
а смиренний очима буде в нього врятований.
а смиренний очима буде в нього врятований.
30 Безвинного він визволяє,
ти чистотою рук твоїх спасешся.»
ти чистотою рук твоїх спасешся.»
Книга Йова, 22 глава