1 1-2 Павло, покликаний бути апостолом Христа Ісуса волею Божою, разом із братом нашим у Христі Состеном до церкви Божої, що в Коринті, до людей відданих Богу в Христі Ісусі, яких Бог покликав бути святими, а також до всіх тих, хто повсюди молиться в ім’я Господа нашого [1] Ісуса Христа, Господа їхнього і нашого.
2
3 Благодать і мир вам від Бога, Отця нашого і від Господа Ісуса Христа.
4 Я завжди дякую моєму Богу за вас, за Божу благодать, що дана вам в Христі Ісусі.
5 Бо в Ньому ви збагатилися всім: і словом, і знанням.
6 Наше свідчення про Христа підтвердилося в вас.
7 Зараз ви маєте усі дари Божі, поки чекаєте приходу нашого Господа Ісуса Христа.
8 Він також повністю підтвердить у День другого Пришестя Господа нашого Ісуса Христа, що ви невинні.
9 Істинний і вірний Бог покликав вас до єднання зі Своїм Сином, нашим Господом Ісусом Христом.
10 Я благаю вас, брати і сестри мої, іменем Господа нашого Ісуса Христа, щоб усі ви погоджувалися одне з одним, щоб не було розбрату між вами, і щоб були ви єдині в думках своїх і прагненнях.
11 Бо стало мені відомо від Хлоїних домашніх, що між вами є суперечки.
12 І ось що я маю на увазі: кожен із вас каже: «Я — прибічник Павла» — «Я — Аполлосів» — «Я — Кифин» — «А я — прибічник Христа».
13 Хіба ж Христос розділився? Хіба був розіп’ятий за вас Павло? Чи, може, хрестилися ви в ім’я Павлове?
14 Я дякую Богові, що нікого з вас не хрестив, окрім Криспа і Ґая.
15 Тож ніхто з вас не може сказати, що хрестився моїм ім’ям.
16 Хрестив я ще Степанову родину, а щодо інших, то не пригадаю, чи хрестив я ще когось.
17 Бо Христос посилав мене не хрестити, а проповідувати Добру Звістку та без надмірного красномовства, щоб хрест [2] Христовий не втратив сили своєї.
18 Бо для тих, хто гине, учення про хрест — це дурниця, а для нас, хто спасенний, то є сила Божа.
19 Як сказано у Святому Писанні:
«Я знищу мудрість мудрих і зведу нанівець розум розумних».
«Я знищу мудрість мудрих і зведу нанівець розум розумних».
20 Де той мудрець? Де той вчений? Де той мислитель, який належить часу нинішньому? Чи Бог не зробив мудрість світу цього безглуздою?
21 Світ своєю мудрістю не осягнув Бога. То Бог Своєю мудрістю вибрав для порятунку тих, хто вірить, хоч яке безглузде Вчення, що ми проповідуємо.
22 Юдеї вимагають чудесних знамень, а греки — мудрості.
23 Ми ж проповідуємо про розіп’ятого Христа. Для юдеїв це вчення є образою, а для поган — безглуздям.
24 І лиш покликані Богом, чи то юдеї, чи то погани, розуміють, що Христос — сила і мудрість Божа.
25 Адже Боже «безглуздя» мудріше за людську мудрість, а Божа «неміч» міцніша за людську силу.
26 Брати і сестри, подумайте про своє власне покликання! Небагато з вас були мудрими за людськими мірками. Небагато було й сильних, небагато шляхетних.
27 Ні, Бог вибрав «нерозумних», щоб присоромити мудрих світу цього. Він вибрав немічних, щоб присоромити сильних.
28 28-29 Бог вибрав усе принижене й зневажене, все «немічне», щоб знищити все те, що «чогось варте», щоб ніхто не вихвалявся перед лицем Божим.
29
30 Він — джерело життя вашого в Ісусі Христі, Який став нашою мудрістю з Божої волі, нашою праведністю, нашим освяченням і нашою спокутою.
31 Адже сказано у Святому Писанні: «Хто хвалиться, той мусить хвалитися Господом».
Перше послання св. апостола Павла до коринтян, 1 глава