1 Юда, слуга Ісуса Христа, брат Якова, покликаним, любим у Бозі Отці і збереженим Ісусові Христові:
2 хай милосердя, мир і любов вам примножиться!
3 Любі, докладаючи всієї пильности написати вам про наше спільне спасіння, вважаю за конечне написати вам, щоб заохотити вас боротися за віру, раз назавжди передану святим.
4 Бо до вас просмикнулись деякі люди, що були здавна призначені на засуд: безбожні, які благодать Бога нашого обертають на розпусту й відрікаються від нашого єдиного Владики і Господа Ісуса Христа.
5 Я хочу нагадати вам, — хоч знаєте все, — що Господь, визволивши людей з Єгипетського краю, згодом віддав на погибель тих, які не вірували.
6 І ангелів, що не зберегли свого достоїнства, а полишили власне житло, зберіг у кайданах вічних, під темрявою, на суд великого дня.
7 Так само Содом і Гомора з сусідніми містами, — які, подібно до них, віддались були розпусті й кинулися за іншим тілом, — лежать як приклад, скарані вічним вогнем.
8 Одначе і ці також в маячінні бруднять тіло, нехтують Божою владою і зневажають величчя.
9 І тоді, як сам архангел Михаїл, змагаючись із дияволом і сперечаючись із ним про тіло Мойсея, не наважився винести зневажливого суду, а сказав: «Нехай тебе Господь судить», -
10 то ці зневажають те, чого не знають; а що, немов та нерозумна звірина, з природи знають, -те їх погубляє.
11 Горе їм, бо вони пішли дорогою Каїна і, на відплату, потрапили в обман Валаама й у бунті Корея загинули.
12 Вони -підводні скелі на бенкетах ваших, які живляться безсоромно з вами й самих себе випасають; хмари безводні, вітрами гнані; дерева, що пізно восени безплідні, двічі померлі, вирвані з корінням;
13 люті морські хвилі, що власним соромом шумують; зорі блукаючі, яким пречорна темрява збережена повіки.
14 Про них також пророкував Енох, сьомий від Адама, кажучи: «Ось прибув Господь із своїми десятками тисяч святих,
15 щоб учинити суд над усіма й виявити всім безбожним усі вчинки їхньої безбожности, які вони безбожно накоїли, та всі зневаги, що проти нього говорили оті грішники безбожні.»
16 Вони ремствують, нарікають на свою долю й у своїх пожадливостях перебувають; уста ж їхні промовляють гордовито, підлещуються для користи.
17 Ви ж, любі, пригадайте собі те, що вам передсказали апостоли Господа нашого Ісуса Христа,
18 які вам говорили: «Останнього часу будуть насмішники, що діятимуть у своїх похотях безбожних.»
19 Це ті, що розбрат сіють, тварини, що не мають духу.
20 Ви ж, любі, що будуєтеся вашою найсвятішою вірою і молитесь у Святім Дусі,
21 бережіть себе самих у любові Божій, очікуючи милости Господа нашого Ісуса Христа для вічного життя.
22 Тих, що вагаються, старайтеся переконати;
23 інших рятуйте, вириваючи з вогню; до інших майте повне страху милосердя, ненавидьте навіть одежу, забруднену тілом.
24 Тому ж, хто може зберегти вас від занепаду й поставити перед славою своєю непорочними в радості,
25 єдиному Богу, Спасу нашому, через Ісуса Христа, Господа нашого — слава, велич, сила і могутність перед усіма віками і нині й по всі віки! Амінь.
Соборне послання св. апостола Юди, 1 глава