1 Вітання від Якова, слуги Всевишнього Бога і Господа Ісуса Христа, всім Божим людям,[1] розпорошеним по світу!
2 Брати і сестри мої, вважайте для себе за радість велику, коли на долю вашу випадають різні випробування.
3 Бо ви ж знаєте, що віра, проходячи через випробування, народжує терпіння.
4 Нехай ваше терпіння якнайкраще себе виявляє у всьому, що ви робите. Тож ви зможете стати досконалими й довершеними, щоб нічого вам не бракувало.
5 Отже, якщо комусь із вас бракує мудрості, то нехай просить у Бога. Він щедро і з радістю дарує всім людям і не дорікає нікому.
6 Але треба просити з вірою і без сумнівів. Той, хто сумнівається, подібний до хвилі морської, яку ганяє і носить вітер.
7 Нехай така людина й не сподівається щось дістати від Господа,
8 бо вона думає про різні справи одночасно і ніколи не може вирішити, що їй далі робити.
9 Якщо віруючий бідний, нехай пишається з того, що Бог дав йому духовне багатство.[2]
10 А багатий нехай пишається з приниження свого, бо дні його минуть, [3] наче дика квітка.
11 Як сонце сходить і спека настає, квітка в’яне, цвіт її опадає, і краса зникає, так само й багатий загине разом зі справами своїми.
12 Щаслива та людина, яка стоїть перед спокусами і залишається непохитною, бо як подолає їх, то дістане вінець життя вічного, якого Бог обіцяв тим, хто любить Його.
13 Ніхто у спокусі не повинен казати: «Це мене Бог спокушає». Бог не має нічого спільного зі злом. Він ніколи нікого не спокушає.
14 Спокушають людину її ж власні бажання, які зваблюють і затягують її.
15 Тоді бажання породжують гріх, а гріх, як утвердиться, породжує смерть.
16 Брати і сестри мої любі, не дозволяйте обдурювати себе.
17 Кожен добрий і довершений дар приходить згори, від Отця, Який створив усі світила небесні. Бог є постійним і незмінним.
18 Він назвав нас дітьми Своїми в Посланні істинному, щоб стали ми найважливішими з усіх Його створінь.
19 Пам’ятайте це, брати і сестри мої: намагайтеся більше слухати, ніж говорити, і не піддавайтеся гніву.
20 Гнів людський стоїть на заваді життю праведному, якого вимагає Бог.
21 Отож відкиньте усіляку нечистоту й зло в своєму житті, яких так багато. Прийміть покірливо вчення Боже, що посіяне в серцях ваших і може спасти душі ваші.
22 Виконуйте Слово Боже, а не лише слухайте Його, бо інакше ви обдурюєте самі себе.
23 Хто тільки слухає Слово Боже, та не виконує його, той подібний до людини, яка дивиться на своє відображення в дзеркалі.
24 Вона пильно дивиться на себе, а як відійде, тієї ж миті забуде, як виглядає.
25 Досконалий Закон Божий несе свободу людям. І той, хто уважно вивчає його й живе згідно з ним, хто втілює його в своє життя, а не просто, вислухавши, забуває, той неодмінно отримає благословення Боже.
26 Якщо хтось вважає себе побожним, та не вгамовує язика свого, він лише обманює себе. Побожність цієї людини нічого не варта.
27 Побожність же, чиста й непорочна перед Богом і Отцем, виявляється в піклуванні про вдів та сиріт, які знаходяться в скруті, та у збереженні себе самого у чистоті від лихого світу.
Соборне послання св. апостола Якова, 1 глава