1 У Кесарії [жив] один чоловік на ім’я Корнилій — сотник полку, який називався Італійським.
2 Був він побожний і богобоязний разом з усім своїм домом: давав багато милостинь людям і завжди молився Богові.
3 Близько дев’ятої години [1] дня він явно побачив у видінні, що Божий ангел зійшов до нього і сказав йому: Корнилію!
4 Він же, поглянувши на нього, охоплений страхом, запитав: Що, Господи? А Той сказав йому: Твої молитви й твої милостині згадані перед Богом.
5 Тепер пошли людей до Йопії і поклич Симона, того, який зветься Петром.
6 Він гостює в одного Симона, що виправляє шкури і живе біля моря, [він скаже тобі слова, якими спасешся ти і весь твій дім].
7 Коли відійшов ангел, котрий говорив з ним, він покликав двох слуг і одного побожного воїна з тих, які служили в нього.
8 І, розповівши їм усе, він послав їх до Йопії.
9 А наступного дня, як ішли вони дорогою і наближалися до міста, Петро в шостій годині піднявся на покрівлю помолитися.
10 Він був голодний і хотів їсти. Поки вони готували, найшло на нього видіння.
11 І побачив він відкрите небо і якусь річ, яка спускалася [до нього], немов велика скатертина, [прив’язана] із чотирьох країв; вона спускалася на землю.
12 Там були всі земні чотириногі [звірі], плазуни й небесні птахи.
13 І пролунав голос до нього: Встань, Петре, заріж і їж!
14 Та Петро сказав: У жодному разі, Господи! Адже я ніколи не їв нічого поганого і нечистого!
15 І знову, вдруге до нього голос: Що Бог очистив, того не вважай за погане!
16 Це сталося тричі, але відразу піднялася та річ на небо.
17 Коли Петро дивувався сам у собі, що ж це було за видіння, яке він побачив, — саме тоді люди, послані Корнилієм, розпитавши про дім Симона, стали перед ворітьми
18 і, гукнувши, запитали, чи тут гостює Симон, який зветься Петром.
19 Коли Петро роздумував над видінням, то Дух сказав йому: Ось, троє людей розшукують тебе;
20 встань, зійди й, анітрохи не вагаючись, іди з ними, бо це Я їх послав!
21 Зійшовши, Петро сказав людям: Я той, кого шукаєте. Яка причина спонукала вас прийти?
22 Вони ж сказали: Корнилій — сотник, чоловік праведний, який боїться Бога, засвідчений усім юдейським народом, — дістав повеління від святого ангела покликати тебе до свого дому і послухати від тебе слово.
23 Тоді він, запросивши, гостинно прийняв їх. А наступного дня, уставши, пішов з ними; деякі з братів, які були з Йопії, також пішли з ним.
24 А назавтра вони прийшли до Кесарії. Корнилій закликав своїх родичів та близьких друзів і очікував їх.
25 Коли ввійшов Петро, Корнилій зустрів його і, упавши до ніг, поклонився.
26 Та Петро підвів його, кажучи: Встань, я ж така сама людина!
27 Розмовляючи з ним, він увійшов і знайшов, що зібралося чимало людей.
28 І він сказав їм: Ви знаєте, що не годиться мужеві-юдеєві приставати або приходити до чужинця. Та мені Бог показав, щоби жодної людини не називати поганою або нечистою.
29 Тому і прийшов я без вагання, коли покликали мене. Питаю, з якої причини послали ви по мене?
30 А Корнилій сказав: Від четвертого дня і до цієї години [я постив]; о дев’ятій годині я молився у своєму домі. І ось муж у сяючому одязі став переді мною
31 і сказав: Корнилію, твою молитву вислухано і твої милостині згадані перед Богом.
32 Пошли до Йопії і поклич Симона, який зветься Петром; він гостює біля моря в домі Симона, який виправляє шкури. [Він прийде й говоритиме до тебе].
33 Отже, я відразу послав по тебе. Ти добре зробив, що з’явився. Нині всі ми стоїмо перед Богом, аби слухати все, що Господь тобі звелів.
34 Відкривши уста, Петро промовив: Справді розумію, що не на обличчя дивиться Бог,
35 але в кожному народі є той, хто прийнятний для Нього, хто боїться Його і чинить праведне.
36 Він послав синам Ізраїля слово, звіщаючи мир через Ісуса Христа. Він — Господь для всіх.
37 Ви знаєте про справу, що сталася у всій Юдеї, починаючи від Галилеї, після хрещення, яке проповідував Іван,
38 про Ісуса з Назарета: як помазав Його Бог Духом Святим і силою, і Він ходив, роблячи добро й оздоровлюючи всіх поневолених дияволом, тому що Бог був з Ним!
39 І ми є свідками всього, що Він робив у юдейському краї та в Єрусалимі. Його вбили, повісивши на дереві;
40 та Бог воскресив Його на третій день і дав Йому з’явитися, —
41 не всім людям, але свідкам, які були наперед призначені Богом, — нам, які з Ним їли й пили по Його воскресінні з мертвих.
42 І Він наказав нам проповідувати народові та засвідчити, що Він призначений Богом Суддя живих і мертвих.
43 Про Нього свідчать усі пророки, що кожний, хто вірить у Нього, Його Ім’ям отримує прощення гріхів!
44 Коли Петро ще промовляв ці слова, то Дух Святий зійшов на всіх, які слухали слово.
45 І віруючі з обрізаних, які прийшли з Петром, здивувалися, що й на язичників зійшов дар Святого Духа,
46 бо чули, як вони говорили мовами і величали Бога. Тоді Петро сказав:
47 Хіба може хто стримати воду, щоб не хрестилися ті, хто, як і ми, одержав Святого Духа?
48 І звелів хрестити їх в Ім’я Ісуса Христа. Тоді вони попросили його залишитися в них на декілька днів.
Дії святих апостолів, 10 глава