1 Того часу проходив Ісус у суботу засіяними ланами. Учні Його зголодніли й почали зривати колосся та їсти.
2 А фарисеї, побачивши те, сказали Йому: Поглянь, Твої учні роблять те, що не годиться робити в суботу.
3 Та Він відповів їм: Хіба ви не читали, що зробив Давид, коли зголоднів сам і ті, котрі були з ним?
4 Коли ввійшов до Божого дому і їв хліби покладання, які, за винятком лише священиків, не годилося їсти ні йому, ні тим, котрі з ним були!
5 Або хіба ви не читали в Законі, що в суботу священики в храмі порушують суботу, та є невинні?
6 Я ж кажу вам, що тут є щось більше, ніж храм.
7 Коли б ви збагнули, що це значить: Я милосердя хочу, а не жертви, — то ніколи не осуджували б невинних.
8 Адже Син Людський є Володарем і суботи.
9 І вирушивши звідти, Він прийшов до їхньої синагоги;
10 там був чоловік, який мав суху руку. І щоб Його звинуватити, запитали, кажучи: Чи годиться в суботу оздоровлювати?
11 А Він відказав їм: Чи є хтось з-поміж вас, хто має одну вівцю, і коли вона в суботу впаде в яму, то не візьме, та й не витягне її?
12 А наскільки ціннішою за вівцю є людина! Тому годиться і в суботу робити добро.
13 Тоді каже чоловікові: Простягни свою руку. Той простягнув, — і вона стала здоровою, як і друга.
14 А фарисеї вийшли і вчинили проти Нього змову — як Його погубити.
15 Ісус же, довідавшись про це, пішов звідти.
Надламаної тростини Він не доламає
За Ним пішло багато людей, і Він оздоровив їх усіх,
За Ним пішло багато людей, і Він оздоровив їх усіх,
16 але застеріг їх, щоб не виявляли Його,
17 аби збулося сказане через пророка Ісаю, який промовляв:
18 Ось Мій Слуга, Якого Я обрав, Мій Улюблений, що Його вподобала душа Моя; Я покладу Духа Мого на Нього, і Він сповіщатиме суд народам.
19 Він не буде змагатися, не буде кричати, ніхто не почує на майданах Його голосу.
20 Надламаної тростини Він не доламає і тліючого ґнота не загасить, доки не доведе правосуддя до перемоги.
21 І на Його Ім’я будуть надіятися народи!
22 Тоді привели до Нього біснуватого: сліпого та німого, — і Він зцілив його, так що сліпий [і німий] заговорив і став бачити.
23 Дивувалися всі люди й говорили: Чи не є це [Христос], Син Давидів?
24 Фарисеї ж, почувши це, сказали: Він виганяє бісів не інакше, як Вельзевулом, князем бісівським!
25 А Ісус, знаючи їхні думки, сказав їм: Кожне царство, що розділилося саме в собі, запустіє, і кожне місто чи дім, що розділилися самі в собі, не встоять.
26 І коли сатана виганяє сатану, він сам у собі розділився. Як же встоїть його царство?
27 Коли Я Вельзевулом виганяю бісів, то ким тоді виганяють ваші сини? Тому вони будуть вам суддями.
28 Коли ж Я Божим Духом виганяю бісів, то прийшло до вас Царство Боже.
29 Або як може хтось увійти в дім сильного й пограбувати його майно, коли раніше не зв’яже сильного? І лише тоді його дім пограбує.
30 Хто не зі Мною, той проти Мене, і хто зі Мною не збирає, той розкидає.
31 Тому кажу вам, що кожний гріх і кожна хула будуть прощені людям, але хула на Духа не буде прощена.
32 І коли хто скаже слово проти Сина Людського, проститься йому, а хто скаже проти Духа Святого, не проститься йому ні в цьому віці, ні в майбутньому.
33 Виростіть добре дерево, то й плід його добрий, а виростіть погане дерево, то й плід його поганий, бо дерево пізнається по плодах.
34 Роде гадючий, як ви можете добре говорити, будучи злими? Адже чим переповнене серце, те промовляють уста.
35 Добра людина з доброго скарбу виносить добро, а погана людина зі злого скарбу виносить зло.
36 Кажу ж вам, що за кожне пусте слово, яке люди скажуть, відповідатимуть судного дня,
37 бо за словами своїми будеш виправданий, і за словами своїми будеш осуджений.
38 Тоді озвалися деякі з книжників і фарисеїв, кажучи: Учителю, хочемо від Тебе бачити ознаку.
39 А Він у відповідь їм сказав: Лукавий і перелюбний рід шукає ознаку, та ознаки не буде дано йому, хіба лише ознака пророка Йони.
40 Адже так, як Йона був у череві кита три дні й три ночі, так буде Син Людський у серці землі три дні й три ночі.
41 Мужі ніневійські встануть на суд із цим родом і засудять його, бо вони покаялися через проповідь Йони, а тут — більше, ніж Йона.
42 Цариця півдня підніметься на суд із цим родом і засудить його, бо вона прийшла з краю світу, щоби послухати мудрість Соломона, а тут — більше від Соломона.
43 Коли нечистий дух виходить з людини, то блукає безводними місцями, шукаючи відпочинку, та не знаходить.
44 Тоді каже: Повернуся до свого дому, звідки вийшов. І, повернувшись, він знаходить його порожнім, заметеним і прибраним.
45 Він тоді іде, бере із собою сім інших духів, гірших від себе, і вони, ввійшовши, живуть там; і кінець тієї людини буває гірший від початку. Так буде і цьому злому родові.
46 Коли Він ще промовляв до людей, то Його мати й брати стояли надворі, намагаючись поговорити з Ним.
47 Хтось сказав Йому: Ось Твоя мати і Твої брати стоять надворі, бажаючи з Тобою розмовляти.
48 Він же відповів тому, хто говорив до Нього: А хто Моя мати і хто Мої брати?
49 І, вказавши Своєю рукою на Своїх учнів, промовив: Ось Моя мати і Мої брати.
50 Адже хто чинитиме волю Мого Отця, Який на небі, той є Моїм братом, і сестрою, і матір’ю!
Євангелія від св. Матвія, 12 глава