1 Старець — улюбленому Гаєві, якого я насправді люблю.
2 Любий, молюся, щоб тобі добре велося в усьому і щоб ти був здоровий, як добре ведеться твоїй душі.
3 Бо я дуже зрадів, коли прийшли брати й засвідчили про твою правду: як ти живеш у правді.
4 Більшої радості не маю від тієї, аби чути, що мої діти живуть у правді.
5 Любий, ти правильно робиш, що працюєш для братів і, зокрема, для чужинців.
6 Вони засвідчили твою любов перед Церквою. Добре зробиш, коли їх випровадиш так, як Богові до вподоби.
7 Адже вони вийшли на діло задля [Його] Імені, нічого не беручи від язичників.
8 Тому ми повинні таких приймати, щоби стати співпрацівниками істини.
9 Я написав до Церкви, але Діотреф, який любить бути першим у них, нас не приймає.
10 Тому, коли прийду, згадаю про його вчинки, які він робить, докоряючи нам лихими словами. Та й цим не задовольняється, але і сам братів не приймає, і тим, хто хоче приймати, забороняє та викидає з Церкви.
11 Любий, не наслідуй зло, але добро. Хто робить добро, той від Бога, а хто чинить зло, не бачив Бога.
12 Про Димитрія свідчать усі, і сама правда. І ми свідчимо, а ви знаєте, що наше свідчення правдиве.
13 Багато мав я тобі написати, але не хочу чорнилом і пером.
14 Сподіваюся невдовзі побачити тебе й говорити з уст в уста.
15 Мир тобі! Вітають тебе друзі. Вітай друзів поіменно. [Амінь].
Третє соборне послання св. апостола Івана, 1 глава