1 Ісус, сповнений Духа Святого, повернувся з-над Йордану, і Дух повів Його в пустелю;
2 сорок днів він був спокушуваний дияволом. І не їв нічого в ті дні, і коли вони скінчилися, Він зголоднів.
3 І сказав Йому диявол: Якщо Ти — Син Божий, скажи цьому каменеві, щоби став хлібом!
4 Та Ісус йому відповів: Написано, що не самим хлібом житиме людина, [але кожним Божим словом].
5 І [диявол], повівши Його [на високу гору], показав Йому на мить усі царства світу,
6 і сказав Йому диявол: Я дам Тобі всю оцю владу та їхню славу, бо мені це передано, і я, кому тільки хочу, тому й даю її;
7 отже, коли Ти поклонишся переді мною, то все це буде Твоїм!
8 А Ісус у відповідь сказав йому: [Іди геть від Мене, сатано!] Написано: Господу, Богові своєму, поклонятимешся і Йому одному служитимеш!
9 Повів Його в Єрусалим, і поставив на краю храмового даху, та сказав Йому: Якщо Ти — Син Божий, кинься звідси додолу,
10 бо написано: Своїм ангелам накаже про Тебе, щоби берегли Тебе,
11 і вони на руках понесуть Тебе, аби Ти часом не спіткнувся об камінь Своєю ногою!
12 А Ісус у відповідь промовив йому: Сказано: Не спокушуватимеш Господа, Бога Свого!
13 Закінчивши всі спокушування, диявол залишив Його до часу.
14 Ісус повернувся в силі Духа до Галилеї. Чутка про Нього розійшлася по всій околиці.
15 Він навчав у їхніх синагогах, і всі Його прославляли.
16 І прибув Він у Назарет, де був вихований, увійшов за Своєю звичкою в день суботній до синагоги та встав, щоби читати.
17 Дали Йому книгу пророка Ісаї. І, розгорнувши книгу, Він знайшов місце, де було написано:
18 Дух Господній на Мені, бо Він помазав Мене благовістити убогим, послав Мене [зціляти розбитих серцем], проповідувати полоненим визволення, сліпим — прозріння, і пригноблених відпустити на волю;
19 звіщати рік Господнього помилування!
20 Згорнувши книгу, Він віддав її слузі, та й сів, а очі всіх у синагозі пильно стежили за Ним.
21 І Він почав говорити до них: Сьогодні, коли ви чуєте, виконалося це Писання.
22 Усі були свідками Йому, дивуючись словам благодаті, які линули з Його уст. Тож вони казали: Хіба це не син Йосифа?
23 А Він промовив до них: Напевно, скажете Мені цю приказку: Лікарю, оздоров самого себе! Зроби й тут, на Своїй батьківщині, те, що, чули ми, сталося в Капернаумі.
24 І Він промовив: Запевняю [1] вас, що жодний пророк не приймається на своїй батьківщині.
25 Запевняю вас, що багато вдів було у дні Іллі в Ізраїлі, коли небо замкнулося на три роки й шість місяців, і був тоді великий голод по всій землі.
26 Та до жодної з них Ілля не був посланий, тільки в Сарепту Сидонську — до жінки-вдови.
27 І багато було прокажених за пророка Елісея в Ізраїлі, але ніхто з них не очистився, тільки Неєман — сирієць!
28 Почувши це, усі в синагозі сповнилися гнівом.
29 І, вставши, вигнали Його геть з міста, і повели Його на край гори, на якій було збудоване їхнє місто, щоб Його з неї скинути;
30 та Він, пройшовши поміж ними, віддалився.
31 І прийшов Він у Капернаум, місто галилейське, і навчав їх щосуботи.
32 І дивувалися з Його вчення, бо слова Його мали владу.
33 А в синагозі був чоловік, який мав нечистого духа — демона. І він закричав гучним голосом:
34 Облиш! Що Тобі до нас, Ісусе Назарянине? Чи Ти прийшов вигубити нас? Я знаю, хто Ти, — Святий Божий!
35 Та Ісус заборонив йому, кажучи: Замовкни й вийди з нього! І демон, кинувши його на саму середину, вийшов з нього, зовсім не заподіявши йому шкоди.
36 І всіх охопив жах. І вони говорили одне одному, кажучи: Що це за вчення, яке владою і силою наказує нечистим духам, і вони виходять?
37 І розходилася чутка про Нього по всіх місцях околиці.
38 Вийшовши із синагоги, Він увійшов у дім Симона. А Симонова теща була у великій гарячці. І Його просили за неї.
39 Ставши над нею, Він наказав гарячці, і вона залишила її. Відразу ж, уставши, вона служила їм.
40 Коли ж заходило сонце, усі, які мали хворих на різні недуги, приводили їх до Нього, а Він, покладаючи на кожного з них руки, оздоровляв їх.
41 З багатьох виходили біси, викрикуючи й гукаючи: Ти — Син Божий! Та Він їм забороняв і не давав говорити, бо вони знали, що Він Христос.
42 Коли ж настав день, Він вийшов і пішов у пустинне місце. А люди шукали Його, і коли знайшли, стримували Його, щоб Він не залишав їх.
43 Та Він сказав їм: І іншим містам Мені належить благовістити Боже Царство, бо на те Я посланий.
44 І Він проповідував по юдейських синагогах.
Євангелія від св. Луки, 4 глава