1 С погадай же, Господи, що з нами сталось; зглянься, подивися на пониженнє наше!
2 Наше наслїддє досталось невірам, доми наші — чужим чуженицям;
3 Ми сироти — безбатьченки; матері наші — вдовицї.
4 Власну воду ми пємо за гроші, дрова наші здобуваєм за плату.
5 Нас поганяють, бючи в потилицю, а в роботї нема нам відпочинку.
6 І до Египту ми й до Ассура руку по хлїба шматок простягаєм.
7 Наші батьки провинили, та їх нема вже, ми ж двигаємо кару за їх беззаконства.
8 Раби вередують над нами, та й нїкому вирвати з рук їх.
9 В небезпецї перед мечем ми хлїб наш по степу здобуваєм.
10 Скіра на нас, наче в печі, счорнїла від пекучої голоднечі.
11 Наших жінок безчестять у Сионї, дївчат — в городах Юдейських.
12 Князї повішані їх руками, лиця старшин у зневазї.
13 Молодики наші жорнами мелють, недолїтки падуть під ношами дров.
14 Старцї вже в воротях не засїдають, паробки не сьпівають.
15 Радощів серце вже наше не знає, наші танцї в жалощі змінились.
16 Із голови в нас вінки поспадали, горе нам, що ми провинили!
17 От чому серце в нас ниє, от чого в нас ув очах потемнїло!
18 Ой попустїли вершини Сионські, хиба шакалі ходять по них.
19 Господи! ти пробуваєш во віки; твій престол стоїть з роду до роду.
20 Чом же ти позабув нас, чом покинув нас на так довгий час?
21 О, приверни нас до себе, Господи, а ми привернемось; понови днї наші, як се зпершу було!
22 Чи то ж се зовсїм ти нас відцурався, прогнївився на нас без міри?
Плач Єремії, 5 глава