1 Павло і Тимотей, слуги Христа Ісуса, усім святим у Христі Ісусі, що перебувають у Филиппах, з єпископами та дияконами:
2 благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, і Господа Ісуса Христа
3 Дякую Богові моєму щоразу, коли вас згадаю,
4 завжди в кожній моїй молитві за всіх вас із радістю молившися,
5 за участь вашу в Євангелії від першого дня і досі;
6 я певний того, що хто розпочав у вас добре діло, він його й закінчить аж до дня Христа Ісуса.
7 Воно й справедливо думати це мені про всіх вас, бо ви в мене у серці; всі ви, чи то в моїх кайданах чи то обороні, чи в утвердженні Євангелії, берете участь у моїй благодаті.
8 Бог мені свідок, як я тужу за всіма вами любов'ю Христа Ісуса.
9 Молюся і про те, щоб любов ваша дедалі більш і більш зростала у досконалім знанні та в усякому досвіді,
10 щоб ви могли розпізнавати те, що ліпше; і щоб були чисті й бездоганні в день Христа,
11 повні плодів праведности, що їх маємо через Ісуса Христа на славу й хвалу Божу.
12 Бажаю, брати, щоб ви знали, що те, що мені сталося, вийшло більше на користь Євангелії.
13 Бож вістка, що я у кайданах за Христа, стала відома в цілій Преторії та й усім іншим;
14 і більшість братів, яким, власне, мої кайдани додали сміливости в Господі, ще більш набрали відваги безстрашно проголошувати слово Боже.
15 Деякі, щоправда, проповідують Христа із заздрощів та суперництва, а деякі з доброї волі.
16 Ці — з любови, знаючи, що я тут поставлений на оборону Євангелії;
17 а інші, з заздрощів, звіщають Христа нещиро, гадаючи додати тягару моїм кайданам.
18 Та що ж? В усякому разі, чи то сповидно, чи по правді, Христос проповідується, і я тому радий і буду радіти.
19 Знаю бо, що це для мене вийде на спасіння завдяки вашим молитвам та допомозі Духа Ісуса Христа,
20 за моїм твердим очікуванням і надією, що я не буду осоромлений ні в чому, а, навпаки, я цілком певний, що нині, як і завжди, Христос буде звеличений у моїм тілі, чи то моїм життям, чи смертю.
21 Для мене бо життя — Христос, а смерть — прибуток.
22 Однак, як я живу в цім смертнім тілі, я можу ще корисно працювати; — та що вибрати, не знаю.
23 Тягне бо мене на обидва боки: хотілося б мені померти, щоб із Христом бути, бо так багато краще;
24 та задля вас мені куди конечніше зостатися в тілі.
25 І це певно знаю, що зостанусь і перебуватиму з усіма вами на розвиток вам і радість у вірі,
26 щоб через мене ваша хвала збільшувалась у Христі Ісусі, завдяки моєму поворотові до вас.
27 Тільки поводьтеся достойно Євангелії Христової, щоб я, — чи то як прийду і вас побачу, чи то бувши далеко, — довідаюся про вас, що ви стоїте твердо в однім дусі, змагаючись однодушно за євангельську віру,
28 ні в чому не боявшися ваших противників; це буде для них певним знаком погибелі, а для вас -спасіння, і то від Бога,
29 бож вам дана ласка Христа, не тільки вірувати в нього, але за нього також і страждати.
30 Отак ви переносите ту саму боротьбу, яку ви бачили в мені та яка й тепер в мені, як це вам відомо.
Послання св. апостола Павла до филип'ян, 1 глава