1 Отож, коли зібрався багатотисячний натовп, аж топтали один одного, Ісус почав говорити спершу до Своїх учнів: «Остерігайтеся фарисейської закваски — їх лицемірства.
2 Немає нічого прихованого, що не відкриється, і нічого таємного, що не стане відомим.
3 Тому все, що ви сказали у пітьмі,[45] буде почуте при світлі.[46] І те, що ви прошепотіли комусь на вухо в замкненій кімнаті, проголошуйте, щоб усі почули».
4 Після того Ісус наказав людям: «Але кажу вам, друзі Мої, більше не бійтеся тих, хто може вбити тіло ваше, але більш нічого вдіяти не здатні.
5 Я покажу, кого вам слід боятися: бійтеся Бога, Який вбивши, має владу ввергнути вас у пекло. Тож кажу вам: Його й бійтеся.
6 Чи не за два гроші продаються п’ять горобців? Та жодного з них Бог не забуде.
7 Господь навіть знає скільки волосся на головах ваших! То ж не бійтеся — ви значно важливіші, ніж зграя горобців».
8 «Не соромтеся віри своєї. І ще скажу вам: кожного, хто визнає Мене перед людьми, Син Людський також визнає [47] перед Ангелами Божими.
9 Якщо ж хтось зречеться Мене перед людьми, того і Син Людський зречеться перед Ангелами Божими.
10 Тому кажу Я вам, чоловік може отримати прощення всіх своїх гріхів та блюзнірств, що він мовить проти Бога, але той, хто поганить ім’я Духа Святого, не матиме прощення.
11 Коли ж вас поведуть на суд до синагоги перед можновладцями й правителями, не турбуйтеся про те, як вам виправдовуватись і що матимете казати.
12 Дух Святий у належний час підкаже вам правильні слова».
13 Хтось із натовпу попросив Його: «Вчителю, скажи моєму братові, щоб поділився зі мною батьковою спадщиною!»
14 Та Ісус мовив до нього: «Чоловіче, хто ставив мене за суддю або посередника між вами?»
15 І звернувся Ісус до всіх присутніх: «Пильнуйте себе, остерігайтеся зажерливості, бо не наслідуватиме людина життя від майна свого».
16 І розповів Ісус притчу: «В одного багатого чоловіка земля добре родила.
17 Він думав собі: „Що ж мені робити, адже я не маю де зберігати врожай?”
18 А потім вирішив: я розберу свої клуні й збудую нові, більші. Та й звезу туди весь урожай і все своє добро.
19 Тоді я скажу собі: „Я маю удосталь добра на багато років. То ж більше не перейматимуся я клопотами, та тільки буду їсти, пити та тішитися”».
20 Але Бог сказав йому: „Нерозумний чоловіче, цієї ночі ти втратиш своє життя. Кому дістанеться добро, що ти надбав?”
21 Отак буває з тими, хто збирає собі земні скарби, та в Божих очах вони не багатіють».
22 Тоді Ісус сказав Своїм учням: «Отже, кажу Я вам: не піклуйтеся про їжу та одяг, аби підтримати життя своє.
23 Напевне, життя є важливіше їжі, а тіло — одягу!
24 Погляньте на птахів: вони не сіють, не жнуть, не збирають зерна до комори, але ж Господь годує їх. А наскільки ж ви, люди, важливіші за птахів!
25 Ніхто з вас не зможе хвилюванням своїм подовжити життя своє хоча б на годину.
26 Якщо ж навіть на таку дрібничку ви не здатні, то навіщо ж переймаєтеся всім іншим?
27 Погляньте, як ростуть дикі квіти: вони не працюють, не шиють одягу собі. Та ж кажу вам, що й Соломон у розквіті слави своєї не вдягався у такі вишукані шати, як вони.
28 Якщо Бог одягає в таку розкіш траву польову, що сьогодні росте, а завтра потрапить у вогонь, то наскільки ж певніше одягне Він вас, о маловіри!
29 Тож не піклуйтеся й не переймайтеся, що їстимете і що питимете.
30 То лише погани увесь час дбають про таке, але ж Батько ваш знає, чого ви потребуєте.
31 Натомість, дбайте насамперед про Царство Боже, й тоді усе інше Господь неодмінно вам надасть.
32 Не бійся, отаро мала, бо Отцеві вашому було приємно дати вам Царство Своє.
33 Продайте майно своє і роздайте гроші бідним. Заводьте собі гаманці, що не старіють, тобто збирайте скарби неминущі на Небі, де їх злодій не дістане й міль не сточить.
34 Бо де багатство ваше, там і серце ваше буде».
35 «Будьте завжди напоготові, не гасіть світла.
36 Будьте такі ж, як слуги, які чекають повернення хазяїна з весільного бенкету, щоб, коли він прийде й постукає в двері, негайно йому відчинити.
37 Щасливі ті слуги, яких господар застане напоготові, коли прийде. Правду кажу вам: тоді він сам підпережеться, посадить слуг за стіл і прислуговуватиме їм.
38 Навіть якщо він з’явиться опівночі або пізніше, щасливі ті слуги, які чекатимуть на нього.
39 Та будьте певні: якщо б господар знав, о котрій годині прокрадеться злодій, то пильнував би й не дозволив тому вдертися до хати.
40 Ось чому й вам слід бути напоготові, бо Син Людський прийде тоді, коли ви Його не чекатимете».
41 Тоді Петро запитав: «Господи, цю притчу Ти розповів для нас чи для всіх?»
42 Господь відповів йому: «А хто є тим вірним і розсудливим слугою, якого господар поставив над усіма іншими слугами, щоб він вчасно годував їх.
43 Щасливий той слуга, якого хазяїн застане в ту мить, коли він саме виконуватиме свій обов’язок.
44 Істинно кажу вам, що господар призначить його управляти своїм маєтком.
45 45-46 Уявіть собі навпаки, поганого слугу, який говорить сам собі: „Мій господар забарився” — і тоді почне бити інших слуг: чоловіків і жінок, почне об’їдатися й пиячити, та господар слуги повернеться того дня, коли той його не чекатиме, і тієї години, що слуга не сподіватиметься, та жорстоко покарає [48] його і призначить йому місце серед непокірних.
46
47 Слуга, який знає волю господаря свого, але не завжди готовий виконати її, і не робить того, чого вимагає хазяїн, буде суворо покараний.
48 Тому ж, хто не знав волі господаревої та вдіяв щось проти неї, кара буде меншою. Бо кому більше дано, від того більше й очікується. Люди зазвичай вимогливіші до тих, кому вони багато довірили».
49 «Я прийшов, щоб запалити вогонь на землі. І як же Я прагну, щоб він мерщій розгорівся!
50 Я маю прийняти хрещення,[49] і як тяжко буде, доки це не сповниться!
51 Ви думаєте, що Я прийшов, щоб принести мир на землю? Ні! Кажу вам, Я прийшов, щоб розділити людей.
52 Кажу так, бо відтепер п’ятеро членів однієї родини повстануть один проти одного: троє повстануть проти двох, а двоє — проти трьох.
53 Вони будуть розділені: батько проти сина, а син проти батька; мати проти дочки, а дочка проти матері; свекруха проти невістки, а невістка проти свекрухи».
54 І промовив Ісус до людей: «Коли ви бачите, як з заходу надходить хмара, ви тут же кажете: „Дощ збирається”. І справді згодом починає дощити.
55 Коли ж налітає південний вітер, ви кажете: „Буде спека”. І справді настає засушлива погода.
56 Лицеміри! Ви знаєте, як розтлумачити різноманітні явища на землі й на небі. То чому ж так сталося, що ви не здатні розтлумачити події нинішніх часів?»
57 «Чому ти не можеш розсудити для себе, що є справедливим?
58 Якщо хтось позиває тебе до суду, намагайся владнати з ним справу перш, ніж ви туди прийдете. А як не залагодите, то стояти вам перед суддею, та той може віддати тебе у руки вартових і кинути тебе до в’язниці.
59 Повір, не вийти тобі звідти, доки не сплатиш усе, що заборгував до останнього грошу».
Євангелія від св. Луки, 12 глава