1 Шість днів по тому Ісус узяв Петра, Якова та його брата Іоана й вирушив з ними трьома на високу гору, щоб побути там з ними на самоті.
2 І там Ісус преобразився в них на очах: Його обличчя засяяло, мов сонце, а вбрання стало сліпучо білим.
3 Тоді раптом Мойсей та Ілля явилися їм і почали розмовляти з Ісусом.
4 І, звернувшись до Христа, Петро сказав: «Господи, як добре, що ми тут! Якщо Ти хочеш, я поставлю тут три намети [48]: один для Тебе, один для Мойсея, і один для Іллі».
5 Та поки Петро так промовляв, ясна хмара огорнула їх тінню, і з неї почувся голос: «Це Мій Улюблений Син. Слухайтеся Його!»
6 Почувши це, учні Ісуса так злякалися, що впали долілиць.
7 Тоді Він підійшов і торкнувся їх, сказавши: «Вставайте і не бійтеся!»
8 Та підвівши очі, учні не побачили там нікого, крім Ісуса.
9 Коли вони сходили з гори, Ісус наказав їм: «Не кажіть нікому про те, що бачили, аж доки Син Людський не воскресне з мертвих».
10 По тому Його учні спитали: «Чому книжники стверджують, ніби першим мусить прийти Ілля [49]?»
11 На те Ісус їм відповів: «Це так, Ілля мусить першим прийти і все впорядкувати.
12 Та Я кажу вам, що Ілля вже прийшов, але люди не впізнали його і вчинили з ним усе те погане, що хотіли. Син Людський так само має страждати від них».
13 Тоді Його учні зрозуміли, що Він каже про Іоана Хрестителя.
14 14-15 Наступного дня, Ісус та Його учні повернулися до народу, та один чоловік, підійшовши до Нього, впав перед Ним на коліна і мовив: «Господи, змилуйся над сином моїм! Він хворий на епілепсію, дуже страждає і часто кидається в огонь або воду.
15
16 Я привів його до учнів Твоїх, але вони не змогли зцілити його».
17 І мовив Ісус у відповідь: «О невірний і заблудлий роде! Скільки ж ще часу Мені бути з вами? Скільки Мені вас терпіти? Приведіть хлопчика до Мене!»
18 Ісус заговорив суворо до демона й наказав вийти з хлопця, той вийшов, і хлопець тут же зцілився.
19 Учні Ісуса підійшли до Нього, коли Він був на самоті, й запитали: «Чому ми не змогли вигнати нечистого?»
20 Та Він відповів їм, мовивши: «Тому що у вас мало віри. Істинно кажу вам: якби ваша віра була завбільшки з гірчичне зернятко, ви могли б звеліти цій горі: „Пересунься звідси туди” — і вона б пересунулася. Тоді для вас нічого б не було неможливого».
21 [«Цей рід (злий дух) можна вигнати лише молитвою і постом».] [50]
22 22-23 Коли вони всі разом прийшли до Ґалилеї, Ісус мовив: «Сина Людського буде віддано до рук людей, які вб’ють Його, але на третій день Він воскресне з мертвих». Почувши це, учні Його дуже зажурилися.
23
24 Коли Ісус і Його учні прибули в Капернаум, до Петра підійшли збирачі Храмового податку й запитали: «Чи сплачує твій Учитель дводрахмовий податок [51] на Храм?»
25 Той відповів: «Так» — і ввійшов до хати. Перш, ніж Петро встиг щось мовити, Ісус запитав його: «Як на твою думку, Симоне, з кого беруть данину й податок царі — зі своїх дітей чи з чужих?»
26 Петро відповів: «Вони збирають з чужих». Ісус тоді йому: «Отже, їхні діти вільні від податку.
27 Та щоб їх не дратувати, піди до озера й закинь вудку. Розкрий рота рибині, яку першу зловиш, і знайдеш там чотиридрахмову монету. Візьми її та й віддай за Мене й за себе».
Євангелія від св. Матвія, 17 глава