Человек подобен дуновению; дни его — как уклоняющаяся тень.
Люди́на стала до па́ри поді́бна, її дні — як та тінь промину́ща!
Людина схожа на подих, дні її, мов ота минуща тінь.
[Пс 144:4 (143)]
Чоловік, як той подих; днї його, як тїнь, що перелїтає.
[Пс 144:4 (143)]
Людина схожа до марноти, — її дні проминають, як тінь.