1 Збудися, збудися, вдягнися в твою силу, о Сіоне! Одягнись у твої пишні шати, Єрусалиме, святе місто! Не ввійде бо до тебе більше ні необрізаний, ані нечистий.
2 Струсни з себе порох, устань, Єрусалиме, бранцю! Скинь ланцюги з твоєї шиї, бранко, дочко сіонська!
3 Бо так говорить Господь: «Ви продані були нізащо і будете викуплені не за гроші.»
4 Бо так говорить Господь Бог: «Колись мій народ був зійшов у Єгипет, щоб там пожити; потім Ашшур гнітив його нізащо.
5 Тепер же що мені тут чинити? — слово Господнє, — бо народ мій нізащо взято, завойовники його ликують, — слово Господнє, — і безнастанно, щоденно скверниться моє ім'я.
6 Тим то народ мій взнає моє ім'я, він зрозуміє того дня, що це я сказав: — Ось я!»
7 Які ж гарні на горах ноги його, хто несе добру новину, хто звістує мир, вістить щасну долю, спасіння возвіщає, хто Сіонові говорить: «Твій Бог царює!»
8 Слухай! Варта твоя підняла голос, усі разом радісно гукають, бо бачать власними очима, що Господь повертається до Сіону.
9 Кликніть весело разом, румовища єрусалимські, бо Господь утішає свій народ, Єрусалим визволяє!
10 Явив Господь своє рамено святе перед очима всіх народів, і всі кінці землі побачать спасіння нашого Бога.
11 Геть, геть виходьте звідси! Нечистого нічого не торкайтесь! Виходьте геть з-посеред нього! Очистіться, ви, що несете Господній посуд!
12 Бо ви не вийдете з поквапом та не підете, немов би втікали. Господь ітиме перед вами, і Бог Ізраїля за вами.
13 Ось пощастить Слузі моєму; він вознесеться, піде вгору, стане вельми великим.
14 І як жахалися численні, глядівши на нього, — вигляд його не мав нічого людського в собі, —
15 так многота народів буде на нього дивуватись, царі затулять рота свого; бо таке побачать, що їм не оповідалось, довідаються про таке, чого не чули.