1 Сівши в човен, Він переплив назад і прийшов до Свого міста.
2 І ось, принесли до Нього паралізованого, який лежав на носилках. Побачивши їхню віру, Ісус сказав паралізованому: Кріпися, сину! Прощаються тобі твої гріхи!
3 Тут деякі з книжників заговорили між собою: Він Бога зневажає!
4 А Ісус, знаючи їхні думки, сказав: Чому думаєте лукаве у ваших серцях?
5 Що легше: сказати «прощаються твої гріхи», чи сказати «встань і ходи»?
6 Та щоб ви знали, що Син Людський має на землі владу прощати гріхи. Тоді каже паралізованому: Встань, візьми свою постіль і йди додому!
7 Підвівшись, [він узяв свої носилки і] пішов до своєї хати.
8 А люди, побачивши це, налякалися і прославили Бога, Який дає таку владу людям.
9 Відходячи звідти, Ісус запримітив чоловіка, який сидів на митниці і звався Матвієм, та й каже йому: Іди за Мною! Той підвівся і пішов слідом за Ним.
10 І коли Він сидів при столі в домі, прийшло багато митників та грішників, і посідали вони з Ісусом та Його учнями.
11 Побачивши це, фарисеї сказали Його учням: Чому це ваш Учитель їсть [і п’є] з митниками та грішниками?
12 Він же, почувши, відповів: Не здорові потребують лікаря, а хворі.
13 Ідіть же й навчіться, що то значить «хочу милосердя, а не жертви», адже Я прийшов закликати не праведних, а грішників [до покаяння].
14 Тоді підходять до Нього учні Івана й кажуть: Чому ми й фарисеї багато постимо, а Твої учні не постять?
15 А Ісус їм сказав: Чи можуть гості молодого сумувати, поки молодий з ними? Настануть дні, коли заберуть від них молодого, і тоді будуть постити.
16 Адже ніхто не пришиває латки з нової тканини до старого одягу, тому що латка збіжиться на одязі, і діра стане ще більша.
17 І не вливають нового вина до старих бурдюків, тому що бурдюки розірвуться — і вино розіллється, і бурдюки пропадуть, але вливають нове вино в нові бурдюки — і те й інше зберігається.
18 Коли Він це казав їм, підійшов один начальник, вклонився і сказав Йому: Моя донька щойно померла; прийди й поклади на неї Свою руку, — і вона оживе.
19 Тож Ісус та Його учні, вставши, пішли за ним.
20 І ось жінка, яка нездужала на кровотечу дванадцять років, підійшовши ззаду, доторкнулася до краю Його одягу,
21 бо говорила сама собі: Як тільки доторкнуся до Його одягу, стану здоровою.
22 Ісус же, обернувшись і побачивши її, сказав: Кріпися, дочко! Віра твоя тебе спасла. І жінка була оздоровлена тієї ж миті.
23 Прийшовши до дому начальника і побачивши сопілкарів та натовп, який голосив, Ісус
24 сказав: Відійдіть, бо дівчина не померла, а спить. Та з Нього почали глузувати.
25 Коли ж натовп вигнали, Він увійшов, узяв її за руку, — і дівчина встала.
26 Ця звістка розійшлася по всій тій землі.
27 А як Ісус відходив звідти, за Ним пішло двоє сліпих, котрі голосно гукали: Помилуй нас, Сину Давидів!
28 Коли ж увійшов Він до хати, сліпі підійшли до Нього. Ісус сказав їм: Чи ви вірите, що Я можу це зробити? Вони відповіли Йому: Так, Господи!
29 Тоді Він доторкнувся до їхніх очей, промовивши: Нехай вам станеться за вашою вірою!
30 І їхні очі відкрилися. Ісус суворо наказав їм: Глядіть, щоб ніхто не довідався!
31 Вони ж, вийшовши, розголосили про Нього по всій тій землі.
32 А як вони виходили, то привели до Нього німого чоловіка, біснуватого.
33 Коли був вигнаний біс, німий заговорив. І здивувалися люди, перемовляючись: Ніколи не було такого в Ізраїлі.
34 А фарисеї говорили: То князем бісівським виганяє Він бісів.
35 Ісус обходив усі міста й села, навчаючи в їхніх синагогах, проповідуючи Євангеліє Царства й зцілюючи всяку недугу і всяку хворобу [в народі].
36 Побачивши ж юрби, Він змилосердився над ними, оскільки були втомлені та розпорошені, наче вівці, які не мають пастуха.
37 Якось каже Ісус Своїм учням: Жнива великі, а женців мало.
38 Тож благайте Господаря жнив, щоби послав робітників на Свої жнива.
Євангелія від св. Матвія, 9 глава