1 Бог сказав до Якова: "Встань, іди в Бетел та оселися там. Споруди там жертовник Богові, що з'явився тобі, як ти втікав від Ісава, свого брата."
2 І сказав Яків своєму домові й усім, які були з ним: "Викиньте геть чужих божків, що серед вас: очистітеся і змініть вашу одежу,
3 та й вставаймо й ходім у Бетел. Там я споруджу жертовник Богові, який вислухав мене в час горя мого, і він був зо мною в дорозі, що нею я йшов."
4 Вони й віддали Яковові всіх божків чужих, що їх мали, і сережки, які були в їхніх вухах, а він закопав їх під дубом, що був коло Сихему.
5 Тоді вирушили вони в дорогу, а великий острах Божий був на містах, які були довкруги них; тому й не гналися за синами Якова.
6 Отож прийшов Яків у Луз, що в Ханаан-краю, себто в Бетел, він і всі люди, що були з ним.
7 Там поставив він жертовник і назвав це місце Бетел, бо там з'явився йому Бог, як він утікав від свого брата.
8 Тоді померла Девора, мамка Ревеки, і поховали її нижче Бетелу, під дубом, який названо "Дуб плачу".
9 Бог з'явився Яковові знову, коли він повернувся з Паддам-Араму, і благословив його.
10 І сказав Бог йому: "Ім'я твоє — Яків, та не будуть більше звати тебе Яків. Ні, Ізраїль буде твоє ім'я." І дав йому ім'я Ізраїль.
11 Далі Бог сказав до нього: "Я — Бог всемогутній! Будь плідний і розмножуйся! Народ, багато народів постане з тебе. Навіть царі вийдуть із твоїх стегон.
12 Землю ж, що її я був дав Авраамові та Ісаакові, тобі її дам; і твоєму потомству дам я цю землю."
13 І зник Бог з того місця, де говорив з ним.
14 На цьому місці, на якому він говорив з ним, поставив Яків стовпа й вилив на нього вина в жертву та налляв на нього олії.
15 І назвав Яків це місце, де говорив з ним Бог, Бет-Ел.
16 Вирушили ж вони з Бетелу, і до Ефрати був ще добрий шмат дороги, коли Рахиль злягла, мавши тяжкі роди.
17 Під час отих важких пологів каже їй повитуха: "Не бійся, це в тебе син."
18 При відході ж душі, бо вона вмирала, ще дала йому ім'я Беноні: але батько назвав його Веніямин.
19 Та й померла Рахиль і поховали її при шляху до Ефрати, себто Вифлеєму.
20 Над її гробом поставив Яків стовпа, який є на гробі Рахилі й по нинішній день.
21 Тоді рушив Ізраїль далі й нап'яв свій намет по той бік Магдал-Едера.
22 Коли ж Ізраїль проживав у цій країні, пішов Рувим та й ліг з Білгою, наложницею свого батька. І довідався про це Ізраїль. — У Якова ж було дванадцять синів.
23 Сини Лії: Рувим — первородний Якова, Симеон, Леві, Юда, Іссахар та Завулон.
24 Сини ж Рахилі: Йосиф та Веніямин.
25 А сини Білги, служниці Рахилі: Дан і Нафталі.
26 Сини ж Зілпи, служниці Лії: Гад і Ашер. Це ж сини Якова, які народилися в нього в Паддан-Арамі.
27 Отож Яків прибув до Ісаака, свого батька, в Мамре в Кіріят-Арбу, себто в Хеврон, де проживав був Авраам та Ісаак.
28 Було ж днів Ісаакові — сто вісімдесят років.
29 І переставився Ісаак, умер і приєднався до свого роду, старий, нажившися на світі. Та й поховали його Ісав і Яків, його сини.
Перша книга Мойсеєва: Буття, 35 глава