1 Тоді Ісус промовив до народу і Своїх учнів:
2 «Книжники та фарисеї мають повноваження тлумачити Закон Мойсеїв.
3 То ж ви робіть усе і дотримуйтеся всього, чого вони навчають, та не робіть того, що вони вчиняють. Бо вони лише говорять про Закон, але самі його не виконують.
4 Вони встановлюють суворі правила, котрих важко дотримуватися, кладуть цей тягар на плечі людей і примушують нести його, та самі не хочуть і пальцем поворухнути, щоб полегшити ту ношу.
5 Всі їхні діяння — про людське око. Вони роблять більшими свої філактерії [69] та довшими китиці на вбранні своєму.
6 Вони полюбляють, щоб у них були найпочесніші місця на бенкетах і найповажніші місця в синагогах.
7 Вони також полюбляють, щоб їх шанобливо вітали на базарах, й щоб називали їх вчителями.
8 Не дозволяйте, щоб звали вас вчителями, бо один у вас Вчитель, а всі ви — лише брати та сестри.
9 Не називайте нікого на землі отцем своїм, бо лише один Отець у вас — на Небі.
10 Так само хай не звуть вас господарями, бо лише один у вас Господар — це Мeсія.
11 Але найбільшим серед вас має бути слуга ваш.
12 І хто підносить себе, вихваляючись, той буде принижений, а хто принижує себе, того буде піднесено.
13 Горе вам, лицеміри, книжники та фарисеї! Ви зачиняєте людям двері до Царства Божого. Самі ви не входите до нього і не даєте ввійти тим, хто заслуговує.
14 [Горе вам, лицеміри, книжники та фарисеї! Ви грабуєте вдовині хати, при тому подовгу молячись про людське око. За те вам кара буде ще більша.] [70]
15 Горе вам, лицеміри, книжники і фарисеї! Ви йдете землями, пливете морями, щоб залучити на свій бік хоча б одного прихильника, а коли навчите його, то робите його вдвічі гіршим за себе, і разом ви заслуговуєте на пекло.
16 Горе вам, сліпі поводирі, які кажуть: „Якщо хто клянеться Храмом, то це нічого не означає, а якщо клянеться золотом, що в Храмі, то мусить виконати обіцянку”.
17 Ви нерозумні сліпці! Що важливіше — золото, чи Храм, що освячує його?
18 Ви кажете: „Якщо хтось вівтарем клянеться, то це нічого не означає, а якщо клянеться дарами, що на ньому, то мусить виконати обіцяне”.
19 Сліпці! Що важливіше — дари, чи вівтар, що освячує їх?
20 Отже, якщо хто клянеться вівтарем, той клянеться й дарами, що на ньому.
21 Якщо хтось клянеться Храмом, то також клянеться і Тим, Хто перебуває в ньому.
22 Якщо хтось клянеться Небом, то клянеться і престолом Господнім і Тим, Хто сидить на ньому.
23 Горе вам, лицеміри, книжники і фарисеї! Ви віддаєте Богу десяту частину від усього, що маєте, навіть урожаю м’яти, кропу та тмину, але нехтуєте більш важливим ученням Закону: справедливістю, милосердям та вірністю. Слід виконувати головніше, не забуваючи й про інше.
24 Сліпі поводирі! Ви виціджуєте комаху, а потім ковтаєте верблюда! [71]
25 Горе вам, лицеміри, книжники та фарисеї! Ви миєте свої чашки й миски ззовні, а всередині вони наповнені тим, що ви придбали, ошукуючи ближніх та потураючи своїм примхам.
26 Сліпі фарисеї! Спершу помийте чашки і миски свої зсередини, щоб були вони чисті з обох боків.
27 Горе вам, лицеміри, книжники й фарисеї! Ви подібні до тієї могили, що гарно пофарбована ззовні, а всередині повна кісток мерців і різноманітних нечистот.
28 Отак і ви позірно показуєте, що зовні ви справедливі, а насправді, повні лицемірства й беззаконня.
29 29-30 Горе вам, лицеміри, книжники та фарисеї! Ви будуєте гробниці пророкам і прикрашаєте могили праведних, кажучи: «Якби ми жили за часів прабатьків своїх, то не були б причетні до пролиття крові пророків».
30
31 Отже, ви свідчите проти себе тим, що ви є сини вбивць пророків.
32 Тож доводьте до кінця справу ваших предків!
33 Ви, виплодки зміїні! Як можете ви уникнути покарання пеклом?
34 Слухайте! Я посилаю до вас пророків, мудреців та книжників. Деяких ви вб’єте і розіпнете; інших битимете батогами в синагогах і переслідуватимете з міста до міста.
35 Бути вам винними за всю кров невинну, пролиту на землі: від крові праведного Авеля до крові Захарії,[72] сина Варахії, якого ви вбили між святилищем Храму та вівтарем.
36 Істинно кажу вам: кара за все це ляже на людей цього покоління».
37 «О, Єрусалиме, Єрусалиме, який вбиває пророків і кидає каміння в посланців Всевишнього! Скільки разів хотів Я зібрати дітей твоїх разом, мов та квочка курчат своїх під крило, але ти відмовився!
38 38-39 От і дім ваш лишиться порожнім. Тож кажу Я вам, що не побачите Мене віднині, аж доки не скажете: „Благословенний той, хто приходить в ім’я Господнє”».
Євангелія від св. Матвія, 23 глава