И нарёк Иосиф имя первенцу: Манассия, потому что, говорил он, Бог дал мне забыть все несчастья мои и весь дом отца моего.
І назвав Йо́сип ім'я́ перворідному: Манасі́я, бо „Бог зробив мені, що я забув усе своє терпіння та ввесь дім мого батька“.
Йосиф назвав первородного ім'ям Менаше (Манассія), бо — мовляв, Бог дав мені забути всю мою недолю і ввесь дім батька мого.
Дав же Йосиф імя первому Манассїй: Менї бо, рече, дав Бог забути всю недолю мою й усе в господї панотцевій.
Первенцеві Йосиф дав ім’я Манасія [1] , бо сказав: Бог дав мені забути весь мій біль і все, що пов’язане з моїм батьком.