1 І повів Іов далі свою мову, кажучи:
2 «Клянуся Богом, що позбавив мене права,
і Всесильним, що напоїв гіркотою душу мою!
і Всесильним, що напоїв гіркотою душу мою!
3 Покіль мій дух у мені,
і Божий подих у моїх ніздрях,
і Божий подих у моїх ніздрях,
4 мої уста не говоритимуть неправди, брехні язик мій не промовить.
5 Не бувати тому, щоб я та визнав за вами слушність!
Покіль не вмру, я досконалости моєї не зречуся.
Покіль не вмру, я досконалости моєї не зречуся.
6 Триматимусь моєї правди, я її не облишу.
Совість моя ні одним моїм днем мені не докоряє!
Совість моя ні одним моїм днем мені не докоряє!
7 Нехай з моїм ворогом буде як з безбожником,
а з тим, хто встає проти мене — як з беззаконником!
а з тим, хто встає проти мене — як з беззаконником!
8 Яку безбожний має надію, коли молиться,
коли підносить душу свою до Бога?
коли підносить душу свою до Бога?
9 Чи ж вислухає Бог його взивання,
коли прийде на нього нужда?
коли прийде на нього нужда?
10 Чи буде відрадою йому Всесильний?
Чи буде прикликати Бога повсякчасно?
Чи буде прикликати Бога повсякчасно?
11 Я пояснюю вам поведінку Божу,
я не таю Всесильного задумів.
я не таю Всесильного задумів.
12 А якщо усі ви те бачили самі,
то чого марнотою пустословите?
то чого марнотою пустословите?
13 Ось яка злій людині від Бога доля,
й участь, що від Всесильного насильникові випадає!
й участь, що від Всесильного насильникові випадає!
14 Як матиме синів багато, під меч підуть;
і його потомки не будуть мати досита хліба.
і його потомки не будуть мати досита хліба.
15 Тих, що зостануться по ньому, мор забере до гробу,
їхні вдови плакати по них не будуть.
їхні вдови плакати по них не будуть.
16 Хоч він і назбирає, немов пилу, срібла,
й одежі, мов болота, наскладає,
й одежі, мов болота, наскладає,
17 з наскладаного праведник буде вдягатись,
срібло наслідує невинний.
срібло наслідує невинний.
18 Він будував дім собі, немов гніздечко;
немов курінь, що робить собі сторож.
немов курінь, що робить собі сторож.
19 Багатим ляже, та востаннє;
відкриває очі: нічого більш немає!
відкриває очі: нічого більш немає!
20 Удень прийде страх на нього,
а вночі вхопить його буря.
а вночі вхопить його буря.
21 Його підійме східній вітер, і геть піде;
він вихопить його із його місця.
він вихопить його із його місця.
22 На нього непощадно кидатимуть камінням,
від караючої руки він утік би радо.
від караючої руки він утік би радо.
23 Над ним плескатимуть у долоні;
де б він тільки був, його висвистуватимуть.»
де б він тільки був, його висвистуватимуть.»