1 Тому немає оправдання тобі, будь-яка людино, котра осуджуєш, — бо в чому осуджуєш іншого, у тому сама себе осуджуєш, адже робиш те саме, що осуджуєш.
2 Ми ж знаємо, що є справедливий Божий суд на тих, хто таке робить.
3 Людино, невже ти вважаєш, що уникнеш Божого суду, осуджуючи інших за те, що сама робиш?
4 Або нехтуючи багатством Його доброти, лагідності й довготерпіння, не знаєш, що доброта Божа веде тебе до покаяння?
5 Через власну черствість і нерозкаяність серця збираєш собі гнів на день гніву і виявлення справедливого Божого суду.
6 Він відплатить кожному згідно з його вчинками:
7 тим, хто настирливістю в добрих ділах шукає слави, честі й нетління, — вічне життя,
8 а сварливим і тим, хто противиться правді, але віддається неправді, — лють і гнів.
9 Страждання і горе кожній душі людини, яка чинить зло, — насамперед юдеєві, потім грекові;
10 слава, честь і мир кожному, хто робить добро, — насамперед юдеєві, потім грекові,
11 бо не зважає Бог на обличчя.
12 Адже ті, які без Закону згрішили, і загинуть без Закону, а які згрішили в Законі, будуть суджені згідно із Законом.
13 Оскільки не слухачі Закону праведні перед Богом, але виконавці Закону будуть оправдані.
14 Бо коли інші народи, не маючи Закону, природно діють згідно із Законом, то вони, не маючи Закону, самі собі є Законом.
15 Вони виявляють, що діло Закону написане в їхніх серцях, про що свідчить їм їхнє сумління і думки, які то засуджують, то виправдовують одна одну,
16 в той день, коли Бог, згідно з моїм благовістям, через Ісуса Христа судитиме таємне в людях.
17 Ось ти звешся юдеєм, заспокоюєш себе Законом, хвалишся Богом,
18 знаєш Його волю і, навчений Законом, розрізняєш, що є краще;
19 переконав себе, що ти є провідником для сліпих, світлом для тих, які в темряві,
20 вихователем нерозумних, учителем дітей; що ти маєш взірець знання та істини в Законі.
21 Чому ж тоді, навчаючи іншого, себе самого не навчаєш? Проповідуєш не красти, а сам крадеш?
22 Кажеш не робити перелюбу, а сам чиниш перелюб? Гидуєш ідолами, а здійснюєш святокрадство?
23 Ти хвалишся Законом, а порушенням Закону зневажаєш Бога, —
24 як ото написано, що через вас Боже Ім’я зневажається між народами.
25 Адже обрізання дає користь, якщо виконуєш Закон; якщо ж ти є порушником Закону, то твоє обрізання стало необрізанням.
26 Якщо необрізаний виконує постанови Закону, то хіба його необрізання не вважатиметься обрізанням?
27 І той, хто від природи не був обрізаний, але виконує Закон, він осудить тебе — того, хто через Писання та обрізання є порушником Закону.
28 Тому що не той юдей, хто є ним з вигляду, і не те обрізання, що є назовні, на тілі.
29 Але той юдей, хто всередині такий; і те обрізання, що є в серці за Духом, а не за буквою; і такому похвала не від людей, а від Бога.
Послання св. апостола Павла до римлян, 2 глава