1 І внесли Божий ковчег, і поставили його посеред намету, який для нього розклав Давид, і принесли всепалення і за спасіння перед Богом.
2 Коли Давид закінчив приносити всепалення і за спасіння, він поблагословив народ у Господнє Ім’я,
3 і розділив кожній людині Ізраїля, від чоловіка і аж до жінки, кожному — один печений хліб і корж.
4 Він заповів перед ковчегом Господнього завіту левітам, щоб служили гучним голосом, прославляли і хвалили Господа, Бога Ізраїля.
5 Асаф, провідний, і другий після нього Захарія, Іїл, Семірамот, Іїл, Маттатія, Еліяв, Ванея, Авдедом і Іїл — на гуслах, арфах і лірах, а Асаф грав на цимбалах.
6 Ванея і Озіїл, священики, постійно грали на трубах перед ковчегом Божого завіту.
7 У той день заповів тоді Давид на початку хвалити Господа через Асафа та його братів:
8 Прославляйте Господа, прикликайте Його Ім’ям Його, відомими зробіть у народах Його діяння!
9 Співайте Йому і виспівуйте Йому, розповідайте всім про Його чудеса, які Господь зробив.
10 Хваліть Його святе Ім’я, і хай розвеселиться серце, яке шукає Його благовоління!
11 Шукайте Господа і кріпіться, постійно шукайте Його присутності!
12 Згадуйте Його дивні діла, які Він учинив, знаки і присуди Його уст,
13 нащадки Ізраїля — Його раби, сини Якова — Його вибранці.
14 Він — Господь, Бог наш, на всій землі Його присуди.
15 Він навіки пам’ятає Свій завіт, Своє слово, яке заповів у тисячі родів,
16 який заповів Авраамові, і Свою клятву Ісаакові.
17 Поставив його Якову в наказ, Ізраїлеві — в завіт вічний,
18 кажучи: Тобі дам Ханаанську землю, призначену частку вашого спадку.
19 Коли вони були малі числом, як числом були малі й переселилися до неї.
20 І пішли з народу до народу, і з царства — до іншого народу.
21 Не дав чоловікові утискати їх і скартав за них царів.
22 Не доторкайтеся до Моїх помазанців і не чиніть поганого Моїм пророкам.
23 Співайте Господеві, уся земля, сповістіть з дня до дня Його спасіння,
24
25 бо великий Господь і дуже похвальний, страшний є над усіма богами.
26 Адже всі боги народів — ідоли, а Бог наш створив небо.
27 Слава і хвала перед Його обличчям, сила і похвала в Його місці.
28 Дайте Господеві, батьківщини народів, дайте Господеві славу і силу.
29 Віддайте Господу славу Його Імені, візьміть дари, принесіть до Його обличчя і поклоніться Господу в Його святих дворах.
30 Нехай Його присутності боїться вся земля, нехай випростується земля і не захитається.
31 Нехай розвеселиться небо, і зрадіє земля, і хай скажуть між народами: Господь царює!
32 Нехай море подасть звук із повнотою, дерево поля і все, що в ньому.
33 Тоді зрадіють лісові дерева перед Господом, бо Він прийшов судити землю.
34 Прославляйте Господа, бо Він — добрий, бо навіки Його милосердя.
35 І скажіть: Спаси нас, Боже нашого спасіння, і вирви нас з народів, щоб ми оспівували Твоє святе Ім’я і пишалися Твоїми похвалами.
36 Благословенний Господь, Бог Ізраїля, від віку і до віку. І весь народ скаже: Амінь.
І хвалили Господа.
І хвалили Господа.
37 І залишили там перед ковчегом Господнього завіту Асафа та його братів, щоб постійно служили перед ковчегом з дня на день.
38 Авдедом і його брати, — шістдесят вісім, і Авдедом, син Ідітона, і Осса були придверниками.
39 І настановили священика Садока і його братів-священиків перед Господнім наметом у Вамі, що в Ґаваоні,
40 аби приносити на жертовнику всепалень всепалення Господу постійно — вранці та ввечері й за всім записаним у Господньому законі, що заповів синам Ізраїля через Мойсея, Божого слуги.
41 І з ним — Еман, Ідітон та інші вибрані по імені, щоби хвалити Господа, бо навіки Його милосердя,
42 і з ними — труби і цимбали, аби грати, і гусла для Божих пісень, сини Ідітона при дверях.
43 І пішов увесь народ, кожний до свого дому, а Давид повернувся, щоб поблагословити свій дім.
Перша книга хроніки, 16 глава