1 І сталося, коли це почув цар Езекія, то роздер свій одяг та одягнувся в мішковину і прийшов до Господнього дому.
2 Він послав економа Еліякіма, писаря Сомну, і старших зі священиків, одягнених у мішковину, до пророка Ісаї, сина Амоса,
3 і вони сказали йому: Так говорить Езекія: Цей день — день смутку, звинувачення і гніву, бо прийшли сини аж до мук родів, та немає сили в тієї, яка народжує.
4 Чи, може, послухає Господь, твій Бог, усі слова Рапсака, якого послав цар ассирійців, його володар, щоб ганьбити живого Бога і хулити словами, які почув Господь, твій Бог. Тож прийми молитву за останок, який виявився!
5 І слуги царя Езекії прийшли до Ісаї,
6 а Ісая їм сказав: Так скажете вашому володареві: Так промовляє Господь: Не бійся слів, які ти почув, якими хулили слуги царя ассирійців!
7 Ось Я даю йому духа, і він почує звістку, і повернеться у свою землю, і повалю його мечем в його землі!
8 І повернувся Рапсак, і знайшов царя ассирійців, який воював проти Ломни, бо почув, що вони відійшли від Лахіса.
9 Він почув, що про Тарака, царя ефіопів, говорили: Ось він вийшов воювати з тобою! Тож він повернувся і відіслав послів до Езекії, кажучи:
10 Хай тебе не підводить твій Бог, Той, на Якого ти надієшся, заявляючи: Єрусалим не буде переданий у руки царя ассирійців!
11 Ось ти почув про все, що зробили царі ассирійців усім землям, щоб їх проклясти. Тож хіба ти врятуєшся?
12 Не спасли їх боги народів, яких знищили мої батьки: Ґозан, Харран, Рафес і синів Едема, які в Таестені?
13 Де є цар Емата і цар Арфада? І де є Сепфаруая, Ана і Ава?
14 Езекія взяв листи з руки послів і прочитав їх. І прийшов Езекія до Господнього дому, відкрив їх перед Господом
15 і сказав: Господи, Боже Ізраїля, Який перебуваєш над херувимами! Ти — єдиний Бог над усіма царями землі, Ти створив небо і землю.
16 Господи, прихили Твоє вухо і послухай. Господи, відкрий Твої очі, поглянь і послухай слова Сеннахиріма, які послав, щоб ганьбити живого Бога!
17 Адже справді, Господи, царі ассирійців спустошили народи
18 і кинули їхніх богів у вогонь, бо вони не боги, але тільки діла рук людей — дерево і камінь — тож їх і знищили!
19 А тепер, Господи, Боже наш, спаси нас від його руки, і хай взнають усі царства землі, що один Ти — Господь Бог!
20 Тоді Ісая, син Амоса, послав до Езекії, переказуючи: Так говорить Господь, Бог сил, Бог Ізраїля: Я вислухав те, про що ти молився до Мене про Сеннахиріма, царя ассирійців.
21 Ось слово, яке Господь про нього сказав: Він тебе зневажив і насміявся з тебе, дівице, дочко Сіоне, над тобою похилили свою голову, дочко Єрусалиме!
22 Кого зневажив ти і похулив? І на кого підняв ти голос? І ти підняв свої очі до висоти, до Святого Ізраїля.
23 Через твоїх послів ти зневажив Господа і ти сказав: У безлічі моїх колісниць я піду на висоту гір, на стегна Лівану, і я зрубав велич його кедра, вибрані його кипариси, і я прийшов до частини його краю, його лісу Кармилу.
24 Я відсвіжився, і випив я чужі води, і спустошив стопою моєї ноги всі ріки околиці.
25 Я зліпив її, тепер привів її, і стало на знищення воюючих переселень, міцних міст.
26 І ті, хто живе в них, знемогли рукою, захиталися і засоромились, стали травою поля чи зеленою рослинністю, зеленню домів і на потоптання тому, хто стоїть напроти.
27 Я пізнав твій престол, твій вихід, твій вхід і твій гнів,
28 оскільки ти запалав гнівом на Мене. І твоя грубість дійшла до Моїх вух, і покладу Мої кільця у твої ніздрі та уздечку у твої уста, і поверну тебе дорогою, якою ти прийшов.
29 Ось це тобі знак. Їстимеш цей рік те, що само виросте, а на другий рік — те, що зійде. А вже на третій буде засівання, жнива та садіння виноградників, і їстимете їхній плід.
30 І врятований останок дому Юди пустить глибше корінь вниз й видасть плід угорі.
31 Адже з Єрусалима вийде останок, і той, хто спасається, — з гори Сіон! Ревність Господа сил це вчинить.
32 Чи не так? Ось що говорить Господь цареві ассирійців: Він не ввійде в це місто і не випустить сюди стріли, не простягне проти нього щита і не насипле проти нього насипу!
33 Дорогою, якою він прийшов, нею він і повернеться і не ввійде в це місто! — говорить Господь.
34 Я щитом прикрию це місто заради Мене і заради Мого раба Давида!
35 І сталося, що вночі вийшов Господній ангел і уразив у таборі ассирійців сто вісімдесят п’ять тисяч. Вони встали вранці, і ось усі тіла мертві.
36 Сеннахирім, цар ассирійців, устав, пішов, повернувся і замешкав у Ніневії.
37 І сталося, коли він поклонявся в домі Несераха, їхнього бога, Адрамелех і Сарасар, його сини, убили його мечем, а самі врятувалися в Араратській землі. І замість нього зацарював його син Асордан.
Друга книга царів, 19 глава