1 І сталося, що після цих подій Бог випробовував Авраама, і сказав йому: Аврааме, Аврааме! Він же відповів: Ось я!
2 А Бог сказав: Візьми свого улюбленого сина Ісаака, якого ти полюбив, і йди до гірської землі, і принеси його там у всепалення — на одній з гір, яку тобі вкажу.
3 Уставши вранці, Авраам осідлав свого осла і взяв із собою двох слуг та свого сина Ісаака. Наколовши дров на всепалення, він підійнявся і пішов; він підійшов до місця, на яке йому вказав Бог,
4 на третій день. Авраам поглянув очима і побачив те місце здалека.
5 І сказав Авраам своїм слугам: Залишайтеся тут з ослом, я ж із хлопцем піду туди. Поклонившись, ми повернемося до вас.
6 Тож Авраам узяв дрова для всепалення і поклав на свого сина Ісаака. Взяв він у руки вогонь та ножа, і вони пішли обидва разом.
7 І промовив Ісаак до Авраама, свого батька, сказавши: Батьку! Той відповів: Що, сину? А він питає: Ось вогонь і дрова, а де овечка на всепалення?
8 Авраам же відповів: Бог нагледить собі овечку на всепалення, сину. Ідучи разом, вони обидва
9 прийшли на місце, на яке вказав йому Бог. Там Авраам збудував жертовник, розклав дрова і, зв’язавши свого сина Ісаака, поклав його на жертовник, на дрова.
10 Авраам простягнув свою руку, щоб узяти ножа, аби принести в жертву свого сина,
11 та Господній ангел закликав до нього з неба і сказав йому: Аврааме, Аврааме! Той же відповів: Ось я.
12 І сказав: Не накладай рук своїх на хлопця і не вчини йому нічого, бо тепер Я знаю, що ти боїшся Бога і не пожалів для Мене свого улюбленого сина.
13 І підвівши свої очі, Авраам побачив: ось, один баран заплутався рогами в садку Савек. Тож Авраам пішов, узяв барана і приніс його як всепалення замість свого сина Ісаака.
14 І Авраам дав тому місцю назву «Господь побачив», щоб говорили і до сьогодні: На горі Господь став видимим.
15 І Господній ангел вдруге закликав до Авраама з неба,
16 кажучи: Собою поклявся Я, — говорить Господь, — тому що ти виконав це слово і не пожалів для Мене свого улюбленого сина,
17 то Я вельми поблагословлю [1] тебе і дуже розмножу [2] твоїх нащадків, — як небесні зорі, як пісок на березі моря. І твої нащадки успадкують міста ворогів;
18 і будуть благословенні у твоїх нащадках усі народи землі за те, що ти послухався Мого голосу.
19 Авраам повернувся до своїх слуг, і вони, вставши, пішли разом до Криниці клятви. І Авраам оселився біля Криниці клятви.
20 Сталося ж після цих подій, що було сповіщено Авраамові словами: Ось, також і Мелха народила синів твоєму братові Нахорові:
21 Окса, первенця, Вавкса, його брата, і Камуїла, батька сирійців,
22 Хасада, Азава, Фалдаса, Єдлафа і Ватуїла,
23 а Ватуїл породив Ревеку. Це — восьмеро синів, яких народила Мелха Нахорові, братові Авраама.
24 А його наложниця, ім’я якій Реїма, — народила й вона, — Гаама, Тавеха, Тохоса і Моху.
Перша книга Мойсеєва: Буття, 22 глава