Библия тека

Собрание переводов Библии, толкований, комментариев, словарей.


1 І сталося, що через два роки часу фараон побачив сон. Здавалося йому, що він стоїть біля ріки,
2 і ось, наче з ріки вийшло сім корів, гарних на вигляд і добірних тілом, і паслися в очереті.
3 А слідом за ними вийшли з ріки інших сім корів — жалюгідні на вигляд і виснажені тілом — і паслися з коровами на березі ріки.
4 І сім жалюгідних та виснажених тілом корів з’їли сімох добірних, гарних на вигляд корів. І фараон прокинувся.
5 І вдруге побачив сон: ось сім колосків виростали з одного стебла — добірні й гарні;
6 аж ось інших сім колосків — тонких та спалених суховієм — виросли після них;
7 і сім тонких та спалених суховієм колосків поглинули сім добірних, повних колосків. Фараон прокинувся — то був сон.
8 А вранці сталося таке: його душа стривожилася, і він послав, щоби покликали всіх віщунів Єгипту і всіх його мудреців. Фараон розповів їм сон, але не було нікого, хто б його міг пояснити фараонові.
9 Та до фараона звернувся головний виночерпій, кажучи: Я пригадую собі сьогодні свій гріх.
10 Якось фараон розгнівався на своїх слуг і вкинув нас до в’язниці в тюрмі начальника в’язниці, — мене та головного пекаря.
11 Однієї ночі ми бачили сон, я і він, — кожний бачив свій власний сон.
12 Був же там з нами молодий єврей, раб начальника в’язниці, і ми розповіли сни йому, а він їх нам пояснив.
13 І сталося: так, як нам пояснив, — отак і збулося: мене відновили на моїй посаді, а того повісили.
14 Тоді фараон послав покликати Йосифа, і його вивели з в’язниці. Його підстригли, змінили його одяг, і він пішов до фараона.
15 А фараон сказав Йосифові: Я бачив сон і немає нікого, хто би його міг пояснити. Та я чув, що про тебе кажуть, ніби ти, почувши сни, можеш їх пояснити.
16 У відповідь Йосиф сказав фараонові: Без Бога не сповіститься фараонові спасіння.
17 А фараон промовив до Йосифа, кажучи: У моєму сні мені здалося, що я стояв на березі ріки,
18 і наче з ріки вийшло сім корів, гарних на вигляд і добірних тілом, і паслися в очереті.
19 Аж ось за ними вийшли з ріки інших сім корів — нещасних і жалюгідних на вигляд та виснажених тілом, — гірших за них я не бачив в усій Єгипетській землі.
20 І сім жалюгідних і худих корів з’їли сімох перших — гарних і добірних корів.
21 І попали ті в їхнє черево, але не було помітно, що потрапили в їхнє черево, бо вигляд у них залишився таким жалюгідним, як і на початку. Я прокинувся — та згодом заснув.
22 І знову побачив я у своєму сні, наче сім колосків виросли з одного стебла — повні та гарні.
23 А після них виросли інші сім колосків, тонкі та спалені суховієм.
24 І сім тонких та спалених суховієм колосків поглинули сім гарних та повних колосків. Отже, я розповів сон віщунам — та не було нікого, хто пояснив би його мені.
25 І сказав Йосиф фараонові: сон фараона — один. Бог показав фараонові те, що Він чинить.
26 Сім гарних корів — це сім років, і сім гарних колосків — також сім років. Сон фараона — один.
27 І сім худих корів, які виходили після них, — є сім років, і сім тонких та спалених суховієм колосків — це сім років голоду.
28 Це саме те, про що я сказав фараонові: Бог показав фараонові те, що Він чинить.
29 Ось надходять сім років великого достатку в усій Єгипетській землі.
30 А після цього настане сім років голоду, і в усій Єгипетській землі забудуть про достаток, і голод спустошить землю.
31 І не буде видно достатку на землі через голод, що настане після цього, бо він буде дуже тяжкий.
32 А повторився сон фараонові двічі тому, що неодмінно здійсниться сказане Богом, і Бог не забариться з його виконанням.
33 Тому підшукай тепер мудрого й розумного чоловіка і постав його над Єгипетською землею.
34 Тож нехай так зробить фараон: нехай настановить на землі місцевих правителів, і хай збирають п’яту частину всього врожаю на Єгипетській землі за сім років достатку,
35 і хай зберуть усі запаси їжі за цих сім сприятливих років, що надходять; нехай буде зібране зерно в розпорядження фараона. І ці запаси їжі хай зберігаються в містах.
36 І буде зроблено запас їжі в краю на сім років голоду, які настануть у Єгипетській землі, і не загине край від голоду.
37 Сподобалися ці слова фараонові й усім його слугам.
38 І фараон сказав усім своїм слугам: Чи знайдемо таку людину, яка має в собі Божого Духа?
39 Тож фараон сказав Йосифові: Оскільки Бог показав усе це тобі, то немає людини мудрішої та розумнішої за тебе.
40 Ти будеш над моїм домом, і слів твоїх уст буде слухатися весь мій народ. Тільки престолом я буду вищий за тебе.
41 Ось, сьогодні, — сказав фараон Йосифові, — ставлю тебе над усією Єгипетською землею.
42 І, знявши перстень зі своєї руки, фараон заклав його Йосифові на руку й одягнув його в червоний одяг, а золотий ланцюжок одягнув йому на шию.
43 Він посадив його на свою другу колісницю, а вісник виголошував перед ним; і він поставив його над усією Єгипетською землею.
44 І сказав фараон Йосифові: Я — фараон! Без тебе ніхто не поворухне своєю рукою в усій Єгипетській землі.
45 І дав фараон Йосифові ім’я Псонтомфаних, а за дружину дав йому Асенету, дочку Петефрія, жерця міста Сонця.
46 Йосифові ж було тридцять років, коли постав перед фараоном, царем Єгипту. Відійшов же Йосиф від присутності фараона і пройшов усю Єгипетську землю.
47 І впродовж семи років достатку земля давала щедро родила;
48 і Йосиф зібрав усі запаси їжі за сім років, коли був достаток у Єгипетському краю, і склав припаси в містах; у кожному місті він склав запаси полів, які були довкола нього.
49 І зібрав Йосиф зерна — як морського піску: так багато, що не можна було порахувати, бо не було числа.
50 До того, як настали сім років голоду, у Йосифа було двоє синів, яких народила йому Асенет — дочка Пентефрія, жерця міста Сонця.
51 Первенцеві Йосиф дав ім’я Манасія [1] , бо сказав: Бог дав мені забути весь мій біль і все, що пов’язане з моїм батьком.
52 Ім’я ж другому дав Єфрем [2] , бо сказав: Розмножив мене Бог у землі моєї недолі.
53 Та сім років достатку, що були в Єгипетській землі, минули
54 і почалися сім років голоду — як і казав Йосиф. І настав голод по всьому краю, а в усій Єгипетській землі був хліб.
55 Та почався голод і по всій Єгипетській землі, тож народ заволав до фараона про хліб. А фараон сказав усім єгиптянам: Ідіть до Йосипа, і що лише скаже вам, — зробіть.
56 І голод був по всій землі. А Йосип відчинив усі зерносховища і продавав усім єгиптянам;
57 і з усіх країн поприходили до Єгипту купувати в Йосипа, бо голод запанував по всій землі.

Перша книга Мойсеєва: Буття, 41 глава

СТАНЬТЕ ЧАСТЬЮ КОМАНДЫ

Получили пользу? Поделись ссылкой!


Напоминаем, что номер стиха — это ссылка на сравнение переводов!


© 2016−2024, сделано с любовью для любящих и ищущих Бога.