«Царстві» / Симфония / Турконяк

Якщо хтось порушить одну із цих найменших заповідей і так навчить людей, — він найменшим назветься в Царстві Небесному, а хто виконає і навчить, той великим назветься в Царстві Небесному.

Кажу вам, що багато хто прийде зі сходу й заходу і сяде з Авраамом, Ісааком та Яковом у Царстві Небесному,

Запевняю вас: не було між народженими від жінок більшого за Івана Хрестителя, але найменший у Царстві Небесному більший від нього.

Тоді праведні засяють, як сонце, у Царстві Отця Свого. Хто має вуха, нехай слухає.

Запевняю вас, що деякі з тих, котрі стоять тут, не зазнають смерті, доки не побачать Сина Людського, що йде у Своєму Царстві.

На той час підійшли до Ісуса учні й кажуть: То хто найбільший у Царстві Небесному?

Отже, хто умалиться, як ця дитина, той буде найбільшим у Царстві Небесному.

Він запитав її: Чого бажаєш? Вона відповідає Йому: Звели, щоби двоє моїх синів сіли — один праворуч Тебе, а другий — ліворуч у Твоєму Царстві.

Та кажу вам, що віднині не питиму із цього плоду виноградного аж до того дня, коли його новим питиму з вами в Царстві Мого Отця.

Запевняю вас, що більше не буду пити з плоду виноградного аж до того дня, коли його буду пити новим у Божому Царстві!

Кажу вам, що з-поміж народжених від жінок немає більшого від Івана, але найменший у Царстві Божому більший за нього!

Там буде плач і скрегіт зубів, коли побачите Авраама, Ісаака, Якова й усіх пророків у Царстві Божому, а себе — вигнаними геть.

І прийдуть зі сходу, із заходу, з півночі, з півдня і сядуть у Царстві Божому.

Почувши це, один з тих, які сиділи при столі, сказав Йому: Блаженний той, хто їстиме хліб у Божому Царстві!

кажу вам, що вже не буду споживати її, аж поки вона не сповниться в Божому Царстві.

щоб ви їли й пили за Моїм столом у Моєму Царстві, щоб сиділи на престолах і судили дванадцять племен Ізраїля.

Бо знайте, що жодний розпусник або нечистий, або жадібний до наживи, котрий є ідолослужителем, не має спадщини в Царстві Христа і Бога.

[Тому] свідчу перед Богом та Ісусом Христом, Який має судити живих і мертвих підчас Свого приходу і у Своєму Царстві.

Криницю викопали володарі, — в камені прорубали її царі народів у своєму царстві, коли вони володіли ними! А від Криниці вони подалися до Мантанаїна,

і дванадцять левів, які стояли на шістьох сходинах — звідси і звідти. Не було такого в жодному царстві!

Це — гончарі, які живуть в Натаїмі й Ґадирі, із царем вони стали сильними в його царстві й там проживали.

Ось це — командири війська, які були в Давида, які зросли в силі з ним у його царстві з усім Ізраїлем, щоб настановити його царем над Ізраїлем за Господнім словом.

І запевню його в Моєму домі й у його царстві навіки, і його престол буде встановлений навіки!

і Ваалат, і всі сильні міста, які були в Соломона, і всі міста колісниць, міста коней і те, чого прагнув Соломон за бажанням збудувати в Єрусалимі, у Лівані та в усьому своєму царстві.

А синів Ізраїля Соломон не зробив рабами у своєму царстві, бо вони — військові люди, володарі й сильні, начальники над колісницями і вершниками.

і дванадцять левів, які були встановлені там на шістьох сходинках з одного та з другого боків, — такого не було в жодному царстві.

І сталося, коли він став на своєму царстві, то в перший місяць відкрив брами Господнього дому і відновив їх.

У першому році Кира, царя персів, після виконання Господнього слова, сказаного устами Єремії, Господь підняв дух Кира, царя персів, і наказав проголосити в усьому його царстві на письмі, сповіщаючи:

У першому році Кира, царя персів, Господь, щоб виконалося слово Господнє з уст Єремії, підняв дух Кира, царя персів, і він сповістив голосом по всьому своєму царстві, а також на письмі, проголошуючи:

Мною видана постанова, що кожний у моєму царстві з народу Ізраїля, священиків і левітів, хто бажає піти з тобою в Єрусалим, нехай іде.

І вони у Твоєму царстві та у Твоїй великій доброті, яку Ти їм дав, на просторій і жирній землі, яку Ти дав перед ними, не служили Тобі й не відвернулися від своїх злих учинків.

Левіти, у дні Еліясіва, Йоада, Йоа, Йоанана та Ідуя записані як голови родинних ліній, а священики — в царстві Дарія, перса.

І хай слухаються царського закону, який тільки зробить у своєму царстві, і так хай усі жінки віддадуть пошану своїм чоловікам, від багатого аж до бідного.

І він послав по всьому царстві, по країнах за їхнім словом, щоб у них був страх у їхніх домах.

І він промовив до царя Артаксеркса, кажучи: Є народ, розсипаний між народами по всьому твоєму царстві, а їхні закони відрізняються від законів усіх народів, але вони не слухаються законів царя, тож не годиться цареві їм попустити.

І послали через листонош по царстві Артаксеркса, щоб вигубити юдейський рід в один день у дванадцятому місяці, який зветься адар, і пограбувати їхній маєток. А зміст листа такий: Так пише великий цар Артаксеркс володарям ста двадцяти сімох країн і наставленим місцевим володарям, що від Індії аж до Ефіопії: Володіючи над багатьма народами і пануючи над усім всесвітом, я забажав, не піднесений певністю влади, а постійно проваджений великою поміркованістю і лагідністю, надати постійно безклопітне життя тим, що підвладні, і наше царство прохідним аж до найвіддаленіших частин, намагаючись обновити і всіма людьми бажаний мир. А коли я вивідував у радників, як це привести до завершення, мудрістю вищий за нас, незмінно в доброму помислі, наділений твердою вірою і другий після царя старшинством наставлений Аман показав нам, що в усіх племенах, що у всесвіті, замішаний є якийсь ворожий народ, який противиться законам кожного народу, і котрий постійно відкидає накази царів, щоб не встоялася наша без закиду проваджена спільна влада. Отже, прийнявши, що єдиний цей народ є в постійному протистоянні кожній людині, приводить на заміну чужі закони і злобно завершує найгірше зло проти наших діл, щоб і царство не мало спокою, тож ми наказали: тих, що вказані вам в письмах Аманом, який настановлений над ділами і є нашим другим батьком, усіх — з жінками і дітьми — цілковито вигубити ворожими мечами без будь-якого милосердя і пощади в чотирнадцятий день дванадцятого місяця адара поточного року, щоб давні й теперішні вороги в один день насильно пішли до аду, аби на тривалий час справи проходили цілком спокійно і без клопоту для нас.

А Мардохей сказав Ахратеєві: Піди і сповісти їй: Не говори собі, Естеро, що ти єдина в царстві, з усіх юдеїв врятуєшся.

І сказала Естера: Якщо ти вважаєш за відповідне, і я знайшла милість, нехай пошлють, щоб завернути листи, відіслані Аманом, в яких написано вигубити юдеїв, які є у твоєму царстві.

в один день у всьому царстві Артаксеркса, у тринадцятий день дванадцятого місяця, який є адар. Це є відпис листа, — те, що приписано: Великий цар Артаксеркс тим, що від Індії аж до Ефіопії, — володарям ста двадцяти сімох країн сатрапій і тим, що думають про нашу радість! Численні, які часто були вшановані повною добротою добродіїв, сильно зраділи і не лише шукають, як заподіяти зло нашим підданим, а, будучи не в змозі зносити достаток, намагаються підставити і своїх добродіїв. І не лише вилучають вдячність з-посеред людей, але, звеличені необізнаними з добром хвальками, вважають, що втечуть від відплати Бога, Який усе постійно все бачить, Який ненавидить зло. Часто ж і багатьма з тих, котрі поставлені під владою, яким довірено керувати справами друзів, залюбки зробивши співвинними в невинній крові, обложили невиліковними нещастями, обманом заподіяння зла, обманувши поганим помислом чисте розуміння володарів. Це ж можна побачити не зі старих розповідей, які нам передали, як з того, що можна відшукати при наших ногах неправедно виконаного окаянними, які негідно володіють, і треба нам подбати на майбутнє про спокій царства з миром для всіх людей, послуговуючись змінами, і постійно розсуджуючи над розважливим рішенням про те, що перед нас приходить. Бо оскільки Аман, син Амадата, македонець, який справді чужий від перської крові, що сильно віддалився від нашої доброти, від нас відчужившись, скористався при цьому з того чоловіколюбства, яке маємо до всякого народу, щоб прозватися нашим батьком і бути найбільш шанованим з усіх, будучи другою особою після царського трону, не зносячи гордості, намагався позбавити нас володіння і духу, нашого спасителя, постійного добродія Мардохея і чистої цариці Естери разом з усім їхнім народом, випросивши на вигублення хитрими і різними вигадками. Адже він задумав цим способом, взявши нас обеззброєними, владу персів передати Македонії. Ми ж знаходимо, що не є злочинцями юдеї, які тричі грішним передані на знищення, а що вони живуть за праведними законами, будучи синами найвищого, найбільшого, живого Бога, Який підтримує нам і нашим пращурам царство в найкращому порядку. Отже, добре зробите, коли не послужитеся листами, відісланими Аманом, сином Амадата, бо він, який це вчинив, повішений з усім домом біля брами Сузів, тому що Бог, Який усе тримає, швидко віддав йому заслужений суд. А поставивши відпис цього листа на кожному місці відкрито, щоб юдеї послужилися власними законами і щоб їх скріпити, аби вони на тринадцятий день дванадцятого місяця адара, того дня, відбили тих, які повстали проти них у час скорботи. Адже Бог, Який усім володіє, замість вигублення вибраного народу зробив їм цю радість. Тож ви між вашими визначними празниками з усякою радістю проводіть вказаний день, щоб і тепер, і після цього було спасіння для нас і тих, що добре ставляться до персів, а для тих, що задумали проти нас зраду, — пам’ять знищення. Кожне місто чи країна разом, яка за цим не вчинить, списом і вогнем хай будуть знищені в гніві! Хай стануть не лише непрохідними для людей, але й ворожими на весь час для звірів і птахів!

А приписи хай явно будуть виставлені в усьому царстві, щоб вони стали відомими всім юдеям на цей день, аби вони воювали з ворогами.

бо було виставлено припис царя, щоб він прославився в усьому царстві.

Решта юдеїв, які в царстві, зібралися, вони допомагали один одному і спинилися від війни. Бо вигубили з них десять тисяч п’ятсот на тринадцятий день адара, та нікого не пограбували.

Мардохей записав ці слова в книгу і послав юдеям, які були в царстві Артаксеркса, близьким і далеким,

Цар наклав податок у царстві не тільки на сушу, а й на море.

А Мардохей був другим по царі Артаксерксі, він був великий і славний у царстві та улюблений юдеями. Про його подвиг розповідалося всьому народові. І Мардохей сказав: Це сталося від Бога. Адже я згадав про сон, який я побачив, про ці справи, бо з них не пропало жодного слова. Мале джерело, яке перетворилося на ріку, і було світло, сонце і багато води. Естер є рікою, з якою побрався цар і зробив її царицею. А два дракони є я і Аман. Народи — ті, що зібралися вигубити ім’я юдеїв. А народ мій — це Ізраїль, ті, що закликали до Бога і врятувалися. І Господь спас Свій народ, і Господь спас нас від усього цього зла. Бог зробив великі ознаки і чуда, які не були в народах. Через це Він зробив два жереби, один — Божому народові, а один — усім народам. І ці два жереби прийшли на годину і час, і на день суду перед Бога і всім народам. І Бог згадав Свій народ, і вчинив справедливість Своєму спадку. І ці дні в місяці адарі — чотирнадцятий і п’ятнадцятий цього місяця — будуть їм на зібрання, радість і веселість перед Богом навіки в роди в Його народі, Ізраїлі. У четвертому році царювання Птоломея і Клеопатри приніс Дозитей, який сказав, що він є священиком і левітом, і його син Птоломей, вище поданий лист стосовно Фрурів, про який сказали, що він існує, і який пояснив Лізімах, син Птоломея, що в Єрусалимі.

Бо вийдуть з дому кайданів, щоб царювати, бо і в його царстві бідним народився.

Його влада велика, і його мирові немає меж — на престолі Давида та його царстві, щоб зробити його прямим і підняти його в праведності та в суді відтепер і до віку часу. Ревність Господа Саваота це зробить!

І в усякому слові мудрості та вміння, які випитував у них цар, він знайшов їх вдесятеро розумнішими за всіх заклиначів і ворожбитів, що були в усьому його царстві.

Тоді цар звеличив Седраха, Місаха, Авденаґо у Вавилонській країні й удостоїв їх бути на чолі юдеїв, усіх, що були в його царстві.

І цар сильно закричав, щоб привели чародіїв, халдеїв, ґазаренів , і сказав мудрецям Вавилону: Хто лиш прочитає цей напис і скаже мені пояснення, буде одягнений у багряницю, і золотий ланцюг на його шию, і буде третім володарем у моєму царстві!