1 І принесли Божу скриню, й поставили її посеред намету, котрий спорудив для неї Давид, і принесли Богу жертви всепалення й жертви мирні.
2 А коли Давид скінчив жертви всепалення й жертви мирні, тодї поблагословив народ іменем Господа.
3 І роздав кожному з Ізрайлитян по одному хлїбові й по кусневи мяса й по кухлеві вина,
4 І поставив на службу перед скринею Господньою кількох левітів, щоб прославляли, дякували й величали Господа, Бога Ізрайлевого, —
5 Асафа — головою, другим по йому Захарію, Еієла, Шемирамота, Ехиїла, Маттатію, Елїава та Банею, Обед-Едома та Еїеля з псалтирями та цитрами, й Асафа, щоб грав на кимвалах;
6 А Банею та Озиїла, сьвященників, щоб по всячасно трубили перед скринею завіту Божого.
7 Того дня дав Давид перший раз псалом у прославу Господа через Асафа та братів (товаришів) його:
8 Славіте Господа, проповідуйте імя його, оповіщайте народам про дїла його;
9 Сьпівайте йому, вигравайте йому; оповідайте про всї чуда його;
10 Хвалїтеся сьвятим іменем його; нехай радїє серце тих, що шукають Господа;
11 Питайте про Господа та силу його, шукайте по всяк час лиця його;
12 Згадуйте про чуда, що він творив, про чуда й про суди з уст його;
13 Ви, насїння Ізрайлеве, слуги його, сини Яковові, вибрані його!
14 Він Господь, Бог наш; суди його по всьому сьвітї.
15 Згадуйте вічно завіт його, що заповідав він на тисячу родів,
16 Те, що заповідав Авраамові, і в чому клявся Ізаакові,
17 І що постановив Яковові за закон, і Ізраїлеві в завіт вічний,
18 Кажучи: Тобі дам землю Канаанську в наслїдню державу.
19 Іх було тодї не багато, вони були незначущі й чуженицї в нїй;
20 І переходили від народу до народу, й з одного царства до другого народу;
21 Та він не дозволив нїкому робити їм кривду й карав за них царів:
22 Не доторкайтесь до помазанників моїх, і пророкам моїм не чинїте лиха.
23 Сьпівайте Господеві, всї краї, сповіщайте щоденно про спасеннє його.
24 Оповіщайте поганам про славу його, усїм народам про чуда його;
25 Бо великий Господь і достойний хвали, страшнїйший від усїх богів.
26 Бо всї боги поганські нїчо, а Господь сотворив небеса.
27 Пишнота й величність перед лицем його, сила й веселість на місцї його.
28 Приносїть Господеві, народи, приносїть Господеві славу й почесть;
29 Віддавайте Господеві славу іменнї його. Візьміть дар, ійдїть перед лице його, поклонїтесь Господеві в красотї сьвятинї його.
30 Бійся його, вся земле, бо він оснував землю, вона не порушиться.
31 Радїйте небеса, веселись земле! нехай скажуть погани: Господь царює:
32 Нехай зашумить море, й що в йому, нехай радїє поле й усе, що на ньому.
33 Радїйте вкупі, всї дерева в лїсї, перед лицем Господа, бо він ійде судити землю.
34 Славіте Господа, бо його милость віковічна.
35 І скажіть: Поможи нам, Боже, спасителю наш! збери нас і захисти нас від народів, щоб ми славили сьвяте імя твоє й хвалились славою твоєю!
36 Хвала Господеві, Богу Ізрайлевому, від віку й до віку! І сказав увесь народ: амінь! аллилуя!
37 Давид зіставив там, перед скринею завіту Господнього, Асафа та братів його, щоб вони служили перед скринею по всяк час, день-у-день.
38 І Обед-Едома й братів його, — шістьдесять і вісїм чоловіка, а Обед-Едома Ідитуненка та Хосу — воротарями,
39 А Садока, сьвященника, та братів його сьвященників зоставив перед пробутком Господнїм, що був (передом) на висотї в Габаонї,
40 Задля того, щоб вони приносили всепалення Господеві на жертівнику всепалення — завсїди вранцї і ввечері, та задля усього того, що написано в законї Господа, як він заповідав Ізраїлеві;
41 А з ними Емана та Ідитуна й других вибраних, кожного поіменно, щоб славили Господа, бо милость його віковічня.
42 Зпоміж їх Еман та Ідитун славили Бога, граючи на трубах, кимвалах та всяких музичних приборах, а синів Ідитунових поставив сторожами при воротях.
43 І пійшов увесь народ, кожний у свою домівку; вернувся й Давид, щоб поблагословити дім свій.
Перша книга хроніки, 16 глава