1 «Чому Всемогутній не затаїв часи,
а ті, що його знають, днів його не бачать?
а ті, що його знають, днів його не бачать?
2 Безбожники пересувають межі,
отару й чабана займають.
отару й чабана займають.
3 Відводять осла в сиротини,
беруть у заклад вола вдовиці.
беруть у заклад вола вдовиці.
4 Убогі поступаються з дороги,
усі пригноблені в краю мусять від них ховатись.
усі пригноблені в краю мусять від них ховатись.
5 Мов дикі осли в пустині,
вони виходять на роботу,
шукаючи запопадливо їжі, а ввечорі — немає дітям хліба.
вони виходять на роботу,
шукаючи запопадливо їжі, а ввечорі — немає дітям хліба.
6 Жнуть на чужому полі,
виноград грішника збирають.
виноград грішника збирають.
7 Голі вони ночують, без одежі,
не мають чим накритись, коли холодно.
не мають чим накритись, коли холодно.
8 В горах на дощі мокнуть,
за браком сховку туляться до скелі!
за браком сховку туляться до скелі!
9 Сиріт від грудей відривають,
беруть у заклад дитину в бідних.
беруть у заклад дитину в бідних.
10 Голі блукають, без одежі,
і голодні зносять снопи.
і голодні зносять снопи.
11 Вичавлюють між мурами олію,
спраглі, топчуть виноград у точилі.
спраглі, топчуть виноград у точилі.
12 З міста чути людей стогін,
душа смертельно поранених кличе на допомогу,
та Бог не чує їхньої молитви!
душа смертельно поранених кличе на допомогу,
та Бог не чує їхньої молитви!
15 Око перелюбця пильнує, коли смеркне.
Він думає: Ніхто мене не бачить,
і кладе собі на вид запинало.
Він думає: Ніхто мене не бачить,
і кладе собі на вид запинало.
17 Тінь смерти то для всіх них ранок;
коли ж він зійде, жах їх огортає.
коли ж він зійде, жах їх огортає.
18 Вони від дня втікають;
маєтність їх на землі проклята,
в їх виноградниках не завертає виноградар.
маєтність їх на землі проклята,
в їх виноградниках не завертає виноградар.
19 Посуха й спека пожирає сніжну воду —
так грішника Шеол хапає.
так грішника Шеол хапає.
20 Утроба, що його родила, його забуває,
черва собі солодко ним пасеться,
не згадується більше його ім'я;
так кривда, неначе деревина, ломиться.
черва собі солодко ним пасеться,
не згадується більше його ім'я;
так кривда, неначе деревина, ломиться.
21 Він чинив зло безплідній, що не родить;
він не чинив добра вдовиці!
він не чинив добра вдовиці!
22 Та той силою своєю хапає дужих,
встає, і він життя непевний.
встає, і він життя непевний.
23 Забезпечує його й дає опору,
та Господні очі за його путями стежать.
та Господні очі за його путями стежать.
24 Вони ледь-ледь піднесуться, — і вже в'януть,
немов зірвана мальвія,
немов головки колосків зів'ялих.
немов зірвана мальвія,
немов головки колосків зів'ялих.
25 А як воно не так, то хто мене спростує,
на ніщо оберне мою мову?»
на ніщо оберне мою мову?»
Книга Йова, 24 глава