1 О, людино! Хоч би хто ти був, немає тобі виправдання, якщо ти судиш інших. Судячи іншого, засуджуєш себе, бо чиниш той самий гріх, як і ті, кого судиш.
2 Ми знаємо, що Божий суд над тими, хто робить так — справедливий.
3 Невже ти вважаєш, що засуджуючи інших за такі самі вчинки, що й ти чиниш, тобі вдасться уникнути Божого суду?
4 Чи, може, ти зневажаєш Його велику доброту, терпимість і терпіння? Може, не розумієш, що Його доброта вказує тобі шлях до покаяння?
5 О, людино! Через свою впертість і нерозкаяне серце, ти помножуєш покарання Боже проти себе в день гніву, коли Праведний Суд Божий буде виявлений.
6 Бог відплатить кожному за його вчинки.
7 А тим, хто добрими вчинками шукає Славу, пошану й безсмертя, Бог даруватиме вічне життя.
8 Бог відплатить гнівом і люттю тим, хто не йде шляхом праведним, а навпаки себелюбно служить неправді.
9 Лихо й страждання тому, хто чинить зло: спершу юдеям, а потім і поганам.
10 Нехай буде слава, мир і пошана кожному, хто чинить добро: спершу юдеям, а потім і поганам.
11 Бог не дає переваги нікому.
12 Хто згрішив, не маючи Закону, той і згине без Закону. Грішника, який знає Закон, буде засуджено за Законом. Бо немає різниці між тим грішником, котрий має Закон, і тим, який його не має.
13 Не ті праведні перед Богом, які чують Закон, а ті, хто його виконують. Тих буде виправдано.
14 Отже, якщо погани, не маючи Закону, з природи своєї дотримуються його, вони самі є Закон для себе, хоч і не мають Закону.
15 Вони показують, що те, чого Закон вимагає, записане в їхніх серцях. Свідомість їхня також свідчить про це, оскільки їхні думки інколи звинувачують, та інколи виправдовують їх.
16 І станеться те в День, коли Бог через Ісуса Христа судитиме людські таємні думки. Так свідчить Добра Звістка, яку я проповідую.
17 17-21 Якщо ти називаєш себе юдеєм і покладаєшся на Закон, й пишаєшся своїм Богом, знаючи Його волю, і сповідуєш усе те, що є справді важливим, оскільки ти вивчив Закон; якщо ти впевнений у тому, що ти поводир для сліпців і світло для тих, хто у темряві; якщо ти наставник для нерозумних і вчитель для невігласів, бо ти маєш в Законі втілення знань та істини, то чому ж тоді ти, навчаючи інших, не навчиш себе? Чому ти, проповідуючи не красти, сам крадеш?
18
19
20
21
22 Чому, кажучи: «Не чини перелюбу!» — сам чиниш? Чому відчуваючи огиду до бовванів, сам обкрадаєш храми?
23 Чому хвалишся Законом, а сам ганьбиш Бога, порушуючи Закон?
24 Як сказано у Святому Писанні: «Через вас ганьбиться ім’я Бога перед поганами».
25 Обрізання має значення лише тоді, коли ти виконуєш Закон. Якщо ж порушуєш Закон, то наче ти ніколи й не обрізався.
26 Якщо чоловікові не зробили обрізання, але він виконує все, що сказано в Законі, то це все одно, як коли б він був обрізаний.
27 Вам, юдеї, зробили обрізання, й вам був даний написаний Закон, але ви ж порушуєте його. І той, хто на тілі своєму має необрізану плоть, але дотримується Закону, засудить вас.
28 Бо справжній юдей не той, хто юдей тільки зовні, і не те справжнє обрізання, що лише на тілі.
29 Справжній юдей це той, хто юдей у душі своїй. Істинне обрізання має бути в серці — за Духом, а не за буквою. Тож хвала такому чоловікові буде не від людей, а від Бога.
Послання св. апостола Павла до римлян, 2 глава