1 Подумайте, яку велику любов виявив до нас Отець, щоб могли ми називатися дітьми Божими! І ми справді діти Божі! Тому світ і не знає нас, бо не признав і Його.
2 Любі друзі, тепер ми діти Божі, та ще невідомо, ким ми станемо у майбутньому. Але ж ми знаємо, що коли Христос з’явиться знову, ми будемо подібні до Нього, бо ми побачимо Його таким, який Він є!
3 Кожен, хто надіється на Христа, очищає себе так само, як і Він чистий.
4 Кожен, хто грішить, порушує Закон Божий, бо гріх — це порушення Закону.
5 Ви знаєте, що Христос прийшов, аби забрати людські гріхи, сам же Він — безгрішний.
6 Кожен, хто живе у Христі, не може продовжувати грішити, а як хто й продовжує грішити, то значить, що він ніколи не бачив і не знав Його.
7 Любі діти! Не давайте себе обманювати. Той, хто живе праведно, — праведний, як Христос.
8 Той же, хто продовжує грішити, належить дияволу, бо диявол грішив від самого початку. На те й з’явився Син Божий, щоб зруйнувати зроблене дияволом.
9 Той, хто став дитям Божим, більше не живе у гріху, бо нове життя, дане Богом, [8] залишається в цій людині. І вже не може він продовжувати грішити, бо став дитям Божим.
10 Ось як розпізнати, хто є дітьми Божими, а хто дияволовими: кожен, хто не живе праведно і не любить братів і сестер своїх, до Бога не належить.
11 Таким є зміст послання, яке ви чули від самого початку, — любіть одне одного.
12 Не вподібнюйтесь Каїну, який належав лукавому і вбив свого брата. За що ж він убив його? Бо вчинки його були лихі, а братові — праведні.
13 Браття і сестри, не дивуйтеся, якщо світ ненавидить вас.
14 Ми знаємо, що перейшли від смерті до життя, бо любимо братів і сестер своїх. Той, хто не любить, залишається мертвим.
15 Хто ненавидить віруючого брата свого — вбивця, [9] а ви знаєте, що жоден убивця не матиме вічного життя в собі.
16 Отак пізнали ми, що справжня любов — завдяки Христу, Який віддав Своє життя за нас. Нам також належить віддати життя своє за братів і сестер наших.
17 Якщо хтось має статки і бачить, що віруючий брат його у нужді, але не має до нього співчуття, то як можна сказати, що любов Божа живе в ньому?
18 Любі діти! Любов наша повинна бути не тільки словами й розмовами, а й вчинками, що виявляють справжню любов.
19 І так ми впевнюємося, що належимо до правди. Саме так ми заспокоюємо наші серця перед Богом,
20 коли серця наші засуджують нас.[10] Це тому, що Бог величніший за наші серця і знає все.
21 Любі друзі, якщо серця наші нас не засуджують, то ми без страху наблизимося до Бога.
22 І ми одержуємо від Всевишнього все, про що просимо, бо виконуємо заповіді Його і діємо догідно Богу.
23 Ось, що Він нам заповідав: щоб вірували ми в ім’я Сина Його Ісуса Христа і любили одне одного, як Він наказував нам.
24 Той хто живе згідно з заповідями Божими, живе в Ньому, і Бог живе у такій людині. Ми знаємо, що Бог живе в нас завдяки Духу, який Він дарував нам.
Перше соборне послання св. апостола Івана, 3 глава