1 1-2 «Не судіть інших, бо судитиме вас Бог так, як ви судите інших. Всевишній відміряє вам стільки ж, скільки ви відміряли іншим.
2
3 Чому ви бачите порошинку в оці брата свого, але не помічаєте колоди у власному оці?
4 Як же ви можете звертатися до брата з такими словами: „Дозволь вийняти порошинку з ока твого” — коли маєте колоду у власному оці?
5 Лицеміри, спочатку витягніть колоду з власного ока, а тоді й побачите, як ліпше вийняти порошинку з братового ока.
6 Не давайте святого собакам, не кидайте свиням перлів своїх, бо свині потопчуть їх, а собаки повернуться й накинуться на вас».
7 «Просіть, і Бог дасть вам, шукайте і знайдете, стукайте і вам відчинять.
8 Бо кожен, хто просить, — отримає, хто шукає, — знайде, а двері завжди відчиняться тим, хто стукає.
9 Чи є такий батько, який дасть сину камінь, коли той проситиме хліба?
10 Якщо ж син риби проситиме, то чи дасть йому батько гадюку? Ніколи!
11 Отже, коли ви, лихі й недобрі люди, знаєте, як зробити добрий дарунок дітям своїм, то наскільки ж вірніше те, що Отець Небесний обдарує усіх, хто просить!»
12 «Поводьтеся з іншими так, як ви б хотіли, щоб інші поводилися з вами. У цьому є розуміння Закону Мойсеєвого і вчення пророків».
13 «Вхід до життя істинного лежить тільки через вузькі ворота. Кажу вам це, бо просторими є ті ворота і широкою є та дорога, що ведуть до загибелі.[21] Багато людей ідуть цим шляхом.
14 Які ж вузькі ворота і тісна дорога, що ведуть до істинного життя! І як мало людей, котрі цей шлях знаходять!»
15 «Стережіться лжепророків, які приходять замасковані в овечу шкіру, а насправді є вовками лютими.
16 Ви їх впізнаєте по їхніх вчинках: бо не буде добрих вчинків від злої людини, саме як не буває винограду на терновому кущі або фіґ в будяках.
17 Добре дерево дає добрі плоди, а погане — погані.
18 Не буває доброго дерева, що приносило б погані плоди, як не буває й поганого дерева, що приносило б добрі плоди.
19 Кожне дерево, що не дає добрих плодів, зрубують і кидають у вогонь.
20 Отже, лжепророків цих впізнаєте по їхніх вчинках[22]».
21 «Не кожен, хто каже до Мене: „Господи, Ти — Господь мій” — увійде до Царства Боже, а той лише, хто виконує волю Отця Мого Небесного.
22 Багато хто промовить до Мене того останнього Дня: „Ти — Господь наш! Хіба не віщували ми ім’ям Твоїм? Хіба ж ми не виганяли демонів, та не творили чудеса іменем Твоїм?”
23 Тоді Я відкрито скажу їм: „Я ніколи не знав вас. Ідіть геть від Мене, ви, хто живе неправедно!”»
24 «Отже, кожен, хто слухає слова Мої й виконує їх, подібний до мудрого чоловіка, який звів будинок свій на камені.
25 І коли пішов дощ, і настала повінь, й знявся вітер і вдарив по будівлі, той дім не впав, бо був збудований на камені.
26 Проте кожен, хто слухає слова Мої, але не виконує їх, подібний до нерозсудливого чоловіка, який звів будинок свій на піску.
27 І коли пішов дощ, і настала повінь, й знявся вітер і вдарив по будівлі, той дім повалився зі страшним гуркотом».
28 28-29 Коли Ісус скінчив говорити, то натовп був вражений Його наукою, оскільки Він навчав їх як людина, яка має владу, а не як їхні книжники.
Євангелія від св. Матвія, 7 глава