Ещё скажу: не почти кто-нибудь меня неразумным; а если не так, то примите меня, хотя бы как неразумного, чтобы и мне сколько-нибудь похвалиться.
Зно́ву кажу́: хай ніхто не вважає мене за безумного! А як ні, то прийміть мене бодай як безумного, щоб хоч трохи й я похвалився!
Знову кажу: Нехай ніхто мене не вважає за безумного! А як ні, то прийміть мене за безумного, щоб і я міг трохи похвалитися.
Знов глаголю: щоб нїхто не вважав мене за безумного; коли ж нї, хоч яко безумного мене прийміть, щоб хоч трохи менї похвалитись.
Знову кажу: хай ніхто не вважає мене за божевільного. А коли ні, то прийміть мене хоча б як божевільного, щоб і я трохи похвалився.
Тож я повторюю: нехай ніхто не вважає мене нерозумним. Але навіть якщо ви так думаєте, то приймайте мене як нерозумного, щоб і я хоч трохи зміг похвалитися.