дабы мститель за кровь в горячности сердца своего не погнался за убийцею и не настиг его, если далёк будет путь, и не убил его, между тем как он не подлежит осуждению на смерть, ибо не был врагом ему вчера и третьего дня;
щоб не гнався месник за кров за убійником, коли розпалиться серце його, і щоб не догнав його, якщо буде довга та дорога, і не вбив його, хоч він не підлягає смерті, бо не був він ворогом його від учора й позавчора.
щоб кровомесник, запалавши гнівом і пустившись навздогін за вбивником, не наздогнав його — якби дорога була далека, — та й не вбив його, хоч він і не заслугував на смерть, бо не мав до нього ненависти перед тим.
Щоб кровоместник, запалавши серцем і пустившись на здогін за убийцею, не здогнав його, коли далека дорога, та й не вбив його, хоч він не повинен вмерти, тому бо не мав до його ненавистї перше.
Щоби месник за кров, розгарячившись серцем та погнавшись за вбивцею, не наздогнав його, — якщо дорога буде дальшою, — не побив його душі, і той не помер, хоч на ньому немає смертного присуду, оскільки він не був його ворогом ні вчора, ні передучора.