И было, когда я пророчествовал, Фалтия, сын Ванеев, умер. И пал я на лицо, и возопил громким голосом, и сказал: о, Господи Боже! неужели Ты хочешь до конца истребить остаток Израиля?
І сталося, коли я пророкував, то Пелатія, син Бенаніїн, помер. І впав я на своє обличчя, і закричав сильним голосом та й сказав: „О Господи Боже, Ти робиш кінець з Ізраїлевим останком!“
І ось, як я пророкував, умер Пелат'ягу, син Бенаягу. І впав я на лице й кликнув голосно: «Ой Господи Боже! Невже ж ти хочеш вигубити останок Ізраїля?»
І сталося, що як я так пророкував, несподївано вмер Фалтія Банеєнко. І впав я на лице, й кликнув голосно: Ой горе, Господи Боже! невже ж бо ти хочеш вигубити останок Ізраїля?
І сталося, що коли я пророкував, то Фалтій, син Ванеї, помер, і я впав долілиць, і закричав великим голосом, і я сказав: Горе мені, горе мені, Господи! Невже Ти чиниш кінець тим, що залишилися з Ізраїля?