И ты говорила: «вечно буду госпожею», а не представляла того в уме твоём, не помышляла, что будет после.
та й сказала: „Навіки я па́нею бу́ду!“ І до серця собі не взяла́ тих рече́й, не поду́мала про свій кіне́ць.
Ти говорила: «Довіку верховною я буду!» Не брала собі до серця того, не думала, який вислід із того буде.
Міркувала собі: Я до віку царицею буду, а не брала до голови того, й не подумала, що станесь опісля.
І ти сказала: Навіки буду володіти! Ти не зрозуміла цього в серці, і ти не згадала останнє.