Когда изнемогал во мне дух мой, Ты знал стезю мою. На пути, которым я ходил, они скрытно поставили сети для меня.
Перед обличчям Його вилива́ю я мову свою, про недолю свою я розка́зую перед обличчям Його́,
Скаргу мою перед ним виливаю, скруту мою йому я виявляю.
[Пс 142:3 (141)]
Як дух мій знемігся в мене, то знав ти стежку мою. На дорозї, де ходив я, заставили тайно сїла на мене.
[Пс 142:3 (141)]
Виливатиму перед Ним своє благання, сповіщу Йому свою журбу.