Смотрю на правую сторону, и вижу, что никто не признаёт меня: не стало для меня убежища, никто не заботится о душе моей.
коли́ омліва́є мій дух у мені. А Ти знаєш дорогу мою: на дорозі, якою ходжу́, па́стку для мене сховали!
Коли тривожиться у мені дух мій, — ти знаєш мою стежку. На дорозі, де я ступаю, тайно розставили сильце на мене.
[Пс 142:4 (141)]
Гляну правобіч мене, та й бачу: нема нїкого, хто б пізнав мене; нема жадного притулку для мене, нїхто не дбає про душу мою.
[Пс 142:4 (141)]
Коли знемагав у мені мій дух, Ти знав мої стежки. На дорозі, якою я йшов, наставили на мене пастку.