Так презрен по мыслям сидящего в покое факел, приготовленный для спотыкающихся ногами.
Нещасли́вцю погорда, — на думку спокійного, — пригото́влена для спотика́ння ноги́!
Презирство на нещастя! — думає щасливий. Стусана тому, який спотикнеться!
Оттак, по думцї того, що сидить собі спокійно, нїзащо є лучиво, призначене тим, що їх ноги потикаються.
Бо у виміряний час приготовлено йому впасти під інших, а його домам бути пограбованими беззаконними.