Когда настало время Есфири, дочери Аминадава, дяди Мардохея, который взял её к себе вместо дочери, — идти к царю, тогда она не просила ничего, кроме того, о чём сказал ей Гегай, евнух царский, страж жён. И приобрела Есфирь расположение к себе в глазах всех, видевших её.
А коли настала черга́ для Есте́ри, — дочки́ Авіхая, Мордеха́євого дядька, що взяв її собі за дочку́, — щоб іти до царя, вона нічого не жада́ла, як тільки того, що казав Геґай, царськи́й е́внух, сторож жінок. І Естер мала ласку в очах усіх, хто її бачив!
Коли прийшла черга на Естеру, дочку Авіхайла, дядька Мардохея, що взяв був її до себе за дочку, йти до царя, то вона не просила нічого, крім того, що порадив їй Гегей, царський скопець, сторож жінок. Естера бо знаходила ласку в очах усіх, хто її бачив.
Як прийшов час Естері, дочцї Аминадава, дядька Мардохейового, що взяв її до себе замість дочки, — ійти до царя, то вона не просила нїчого, окрім того, про що сказав їй Гегай, царський скопець, сторож коло жінок. І Естер запобігла ласки в очах усїх, хто її бачив.
А коли надійшов час увійти до царя Естері, дочці Амінадава, брата батька Мардохея, вона не опустила нічого з того, що заповів євнух, сторож жінок. Бо Естера знаходила милість у всіх, хто її бачив.