нет, господин мой, послушай меня: я даю тебе поле и пещеру, которая на нём, даю тебе, пред очами сынов народа моего дарю тебе её, похорони умершую твою.
„Ні, пане мій, послухай мене! Поле віддав я тобі, і печеру, що на нім, віддав я тобі, — на очах синів народу мого я віддав її тобі. Поховай небіжку свою“.
"Ні, добродію! Послухай (радше) мене. Я даю тобі це поле ще й печеру, що на ньому, теж даю тобі. На очах синів мого народу даю її тобі. Поховай твого мерця."
Нї, добродїю! Вислухай мене. Те поле оддаю тобі й печеру, що на йому, перед очима синів народу мого оддаю тобі; поховай мерця твого.
Будь зі мною, пане, і послухай мене. Поле і печеру на ньому я тобі даю. Перед усіма моїми громадянами віддав я тобі. Поховай свою небіжчицю.