1 Господнє слово, яке було до Йоіла, сина Ватуїла.
2 Послухайте це, старці, і сприйміть усі, що живете на землі. Чи сталося таке у ваші дні, чи в дні ваших батьків?
3 Про це ви розповісте вашим дітям, і ваші діти — їхнім дітям, а їхні діти — наступному поколінню.
4 Те, що залишилося від гусениці, пожерла сарана, те, що залишилося від сарани, пожерла личинка сарани, і те, що залишилося по личинці сарани, пожерла іржа.
5 Тож витверезіться, сп’янілі, від свого вина і заплачте! Заридайте, усі, що п’єте вино до оп’яніння, бо забрано з ваших уст веселість і радість!
6 Адже сильний і незліченний народ пішов на Мою землю, його зуби — зуби лева, і його кутні зуби, як у левеняти.
7 Віддам Мій виноградник на знищення і Мої смоківниці на розбиття. Він справді дослідив [1] його і повалив, вибілив його галузки.
8 Заплач до Мене більше від невістки, підперезаної мішковиною за свого чоловіка-молодця!
9 Забрано жертву і жертву виливання з Господнього дому. Плачте, священики, що служите жертовникові,
10 бо рівнини потерпіли. Нехай заплаче земля, бо пшениця потерпіла, вино висохло, зменшилася олія.
11 Посохли рільники, плачте, посілості, над пшеницею і ячменем, бо пропав урожай з поля.
12 Виноградник висох, і смоківниці змаліли. Гранатові яблука, пальми, яблуня і всі дерева поля засохли, бо людські сини засоромили радість.
13 Підв’яжіться і плачте, священики, плачте, ви, що служите жертовникові! Увійдіть, засніть, одягнені в мішковину, — ви, що служите Богові, бо забрано з дому вашого Бога жертву і жертву виливання.
14 Освятіть піст, сповістіть лікування, зберіть усіх старійшин, що живуть на землі, до дому вашого Бога і заголосіть ревно до Господа:
15 Горе мені, горе мені, горе мені в день, бо Господній день близько і прийде, як нещастя з нещасть!
16 Перед вашими очима знищена їжа, веселість і радість від дому вашого Бога.
17 Скочили телиці біля своїх ясел, знищені скарби, розбиті чавила, бо зерно висохло.
18 Що собі зберемо? Заплакали стада волів, бо немає для них пасовиська, і пропали отари овець.
19 До Тебе, Господи, закличу, бо вогонь знищив гарні місця пустелі, і полум’я спалило всі дерева поля.
20 І худоба рівнини поглянула до Тебе, бо висохли джерела вод, і вогонь пожер гарні околиці пустелі.