1 І Мойсей закінчив промовляти всі ці слова до всіх ізраїльських синів.
2 Він сказав їм: Мені сьогодні сто двадцять років; я більше не зможу входити та виходити. А Господь сказав мені: Ти не переправишся через цей Йордан.
3 Господь, твій Бог, Який ітиме попереду, перед твоїм обличчям, Сам вигубить ці народи з-перед твого обличчя, і ти заволодієш ними, та Ісус, який ітиме попереду, перед твоїм обличчям, як Господь і сказав.
4 Господь учинить із ними так, як учинив із Сеоном та Оґом, двома царями амореїв, що були по тому боці Йордану, та з їхньою землею, — як Він вигубив їх.
5 Господь видав їх вам; тож учиніть з ними так, як я вам звелів.
6 Будь мужнім і сильним, не бійся, не лякайся, ані не тривожся перед їхнім обличчям, бо Сам Господь, твій Бог, Який іде попереду з вами й серед вас, не залишить тебе і не покине тебе.
7 Тоді Мойсей покликав Ісуса і сказав йому перед усім Ізраїлем: Будь мужнім і сильним, адже ти ввійдеш перед обличчям цього народу в землю, яку Господь поклявся дати нашим батькам, і ти їм передаси її в спадщину.
8 Господь, Який буде йти разом з тобою, не залишить тебе і не покине тебе, — не бійся і не лякайся.
9 Мойсей написав слова цього закону в книзі й дав священикам, синам Левія, які носять ковчег Господнього завіту, та старійшинам ізраїльських синів.
10 Того дня Мойсей заповів їм, кажучи: Кожних сім років, у час року прощення, у свято Наметів,
11 коли весь Ізраїль зійдеться, щоб явитися перед Господом, твоїм Богом, на місці, яке обере Господь, прочитуватимете цей закон перед усім Ізраїлем, щоб вони чули,
12 зібравши народ, — чоловіків, жінок, нащадків і захожого, який проживатиме у твоїх містах, — щоб вони слухали і навчилися боятися Господа, вашого Бога, — і нехай вони слухають, щоб виконувати всі слова цього закону.
13 І їхні сини, які нічого не знають, слухатимуть і навчатимуться боятися Господа, вашого Бога, усі дні, скільки вони житимуть на землі, до якої ви переправляєтеся через Йордан, щоб заволодіти нею.
14 Господь сказав Мойсеєві: Ось наблизилися дні твоєї смерті. Поклич Ісуса та станьте біля входу в намет свідчення, і Я дам йому настанови. Тож Мойсей та Ісус пішли до намету свідчення і стали біля входу в намет свідчення.
15 Тоді Господь зійшов у хмарі й став біля входу в намет свідчення, і стовп хмари став біля входу в намет.
16 І Господь сказав Мойсеєві: Ось ти спочинеш зі своїми батьками, а цей народ, повставши, чинитиме розпусту, йдучи слідом за чужими богами тієї землі, в яку він входить; вони покинуть Мене і знищать Мій завіт, який Я уклав із ними.
17 І того дня Я запалаю на них гнівом, покину їх і відверну від них Своє обличчя, і цей народ буде пожертий, і його спіткають численні лиха і нещастя. І того дня він скаже: Ці лиха спіткали мене через те, що серед мене немає Господа, мого Бога.
18 Я ж безсумнівно відверну [1] від них того дня Своє обличчя через усе зло, яке вони скоїли, звернувшись до чужих богів.
19 А тепер запишіть слова ось цієї пісні, навчіть її ізраїльських синів і вкладіть її в їхні уста, щоб ця пісня була Мені свідченням на ізраїльських синів.
20 Адже Я введу їх у добру землю, про яку Я поклявся їхнім батькам, землю, яка тече молоком та медом, а вони їстимуть і, наситившись, вдовольняться і звернуться до чужих богів, служитимуть їм, розгнівають Мене і знищать Мій завіт.
21 І ця пісня, свідчачи, протистоятиме їм, бо вона не зникне з уст їхніх нащадків. Адже Я знаю їхнє лукавство, те, що вони коять тут сьогодні, ще перед тим, як Я ввів їх у ту добру землю, про яку Я поклявся їхнім батькам.
22 Того дня Мойсей записав цю пісню і навчив її ізраїльських синів.
23 Він заповів Ісусові й сказав: Будь мужнім і сильним, бо ти введеш ізраїльських синів у землю, про яку Господь поклявся їм, і Він буде з тобою.
24 Коли Мойсей закінчив писати в книзі всі слова цього закону аж до кінця,
25 то заповів левітам, які носять ковчег Господнього завіту, кажучи:
26 Візьміть книгу цього закону, покладіть її збоку ковчега завіту Господа, вашого Бога, і нехай вона буде там як свідчення на тебе,
27 бо я знаю твою бунтівливість і твою тверду шию. Адже ще поки я сьогодні живу з вами, ви були бунтівничі супроти Бога, то як не будете й після моєї смерті?
28 Зберіть до мене голів ваших племен, ваших старійшин, ваших суддів та ваших писарів, щоб я промовив до їхніх вух усі ці слова й покликав їм за свідків небо і землю.
29 Адже я знаю, що після моєї кончини ви безсумнівно чинитимете беззаконня [2] і збочите з дороги, яку я вам заповів, і в останні дні вас спіткає лихо, бо ви скоїте зло перед Господом, доводячи Його до гніву ділами своїх рук.
30 І Мойсей промовив, щоб чула вся ізраїльська громада слова ось цієї пісні аж до кінця:
П'ята книга Мойсеєва: Повторення Закону, 31 глава