1 Повернися, повернися, Суламітко, повернися, повернися, і тебе побачимо. Що ви побачили в Суламітці? Вона приходить, як хороводи полків.
2 Якими прекрасними є твої кроки у взутті, дочко князя? Ритмічні рухи твоїх стегон подібні до намиста, — діло рук митця.
3 Твій пупець — карбована чаша, якій не бракує змішаного вина. Твій живіт — сніп пшениці, огороджений лілеями.
4 Твої дві груді — як два малюки-близнюки сарни.
5 Твоя шия, як вежа зі слонової кості. Твої очі, як озера в Есевоні в брамах Дочки численних. Твої ніздрі, як вежа Лівану, що дивиться в напрямку Дамаску.
6 Твоя голова на тобі, як Кармил, і плетінки твоєї голови, наче багряниця, цар, зв’язаний в коридорах.
7 Як ти прикрасилася, і якою солодкою ти, любове, у твоїх насолодах стала?
8 Це — твоя велич, ти уподібнилася до пальми, а твої груди — до виноградних грон.
9 Я сказав: Вилізу на пальму, схоплюся за її верхівки, і твої груди будуть, як грона винограду, а запах твоєї ніздрі, як у яблука,
10 а твоє горло, як добре вино, що йде твоєму коханому на добро, що досягає моїх губ і зубів.
11 Я — для мого коханого, і на мене його увага.
12 Іди сюди, мій коханий, вийдемо на поле, поселимося в селах.
13 Рано будемо у виноградниках, побачимо, чи зацвів виноград, чи розквіт цвіт винограду, чи зацвіли гранатові дерева. Там тобі дам мої груди.
14 Мандраґори видали запах, і біля наших дверей усі добірні плоди, нові до старих, — мій коханий, я для тебе зберегла.
Пісня над піснями, 7 глава