1 Підхопивши, Йов сказав:
2 Якби хтось дійсно зважив [1] мою лють, а мої болі взяв би разом на вагу,
3 то були б тяжчі за пісок, що на березі моря. Але, як здається, мої слова погані.
4 Адже в моєму тілі є Господні стріли, лють яких випиває мою кров. Коли почну говорити, колють мене.
5 Бо що ж? Чи без причини закричить дикий осел, хіба ж не шукаючи їжі? Хіба ж реве бик біля ясел, коли має їжу?
6 Чи ж їдять хліб без солі? І хіба є смак у пустих словах?
7 Бо моя душа не може зупинитися. Бо я вважаю за огидну свою їжу, наче запах лева.
8 О, коли б Він дав мені, щоб виконалося моє прохання, і мою надію дав би Господь!
9 Нехай Господь, почавши, зранить мене, та до кінця мене не вигубить.
10 Нехай буде для мене гробницею місто, на мурах якого я скакав у ньому. Я не перестану, бо я не переступив святих слів мого Бога.
11 Бо ж яка моя сила, що я терплю? Чи який мій час, що тримається моя душа?
12 Хіба моя міць — міцність каменю? Хіба моє тіло з міді?
13 Чи не на Нього я поклав надію? Поміч же від мене віддалилася.
14 Покинуло мене милосердя, і Господня допомога знехтувала мною.
15 Не поглянули на мене мої близькі. Наче потік, що відходить, чи наче хвиля вони пройшли повз мене.
16 Ті, хто мене шанував, тепер напали на мене, наче сніг чи суцільний лід.
17 Так, як коли настала спека, розтопились і невідомо чим було,
18 так і я, покинутий усіма, пропав я і став бездомним.
19 Гляньте на дороги теманців, ви, які оточуєте дороги сабонців.
20 І стидові підпадуть ті, хто надіється на міста і маєтки.
21 Тож і ви напали на мене без милосердя, наче перелякалися, бачачи мою рану.
22 Що ж бо? Чи я щось у вас попросив, чи потребую вашої сили,
23 щоб врятуватися від ворогів, чи спастися з руки володарів?
24 Повчіть мене, я ж мовчатиму! Якщо я в чомусь заблукав, вкажіть мені!
25 Але як видно, неприємні слова праведного, бо не у вас прошу сили.
26 І ваше звинувачення словам не зупинить мене, бо я не сприйму висловів ваших промов.
27 Адже ви лише нападаєте на сироту, наскакуєте на вашого друга.
28 Тепер же, поглянувши на ваші обличчя, не скажу неправди.
29 Сидіть же, і нехай не буде неправедності, і знову приєднайтеся до праведних.
30 Адже немає неправди на моєму язику. Хіба моя гортань не розсуджує розумне?
Книга Йова, 6 глава