1 Я поклав завіт моїм очам, — і не подумаю про дівицю.
2 А яку частку Бог визначив згори, і який спадок Всесильного з висот?
3 Хіба згуба не для неправедного, а відчуження не для тих, які чинять беззаконня?
4 Хіба Він сам не побачить мою дорогу і не порахує всі мої кроки?
5 Якщо ж я ходив з тими, які висміюють, якщо ж і моя нога поспішала на обман,
6 нехай вже стану я на справедливу вагу, а Господь знає мою невинність.
7 Якщо моя нога ухилилася з дороги, якщо ж і моє серце пішло за оком, якщо ж і моїми руками я доторкнувся до дарів,
8 то нехай сію я, а інші хай їдять, і нехай виявлюся без кореня на землі.
9 Якщо моє серце пішло за жінкою іншого чоловіка, якщо я і таємно очікував біля її дверей,
10 то нехай і моя жінка вгодить іншому, а мої діти хай зазнають приниження.
11 Бо опоганити заміжню жінку — це гнів люті, який не зупинити.
12 Адже це — вогонь, що горить з усіх боків, куди тільки нападав, до кореня знищував.
13 Якщо ж і знехтував я судом мого слуги чи служниці, коли вони в мене судилися,
14 то що я зроблю, коли Господь мені вчинить допит? Якщо ж відвідає, то яку відповідь дам?
15 Чи не так, як і я постав у лоні, постали і вони? Ми ж постали в тому ж лоні.
16 А немічні задовольнили потребу, яку лиш мали, я ж не відкинув око вдови.
17 Якщо ж я сам їв кусень мого хліба, а сироті не подав, —
18 хоча я від моєї молодості годував сироту, як батько, і наставляв від лона моєї матері, —
19 якщо ж я не зглянувся на нагого, який гинув, і не одягнув,
20 і слабкі мене не поблагословили, а їхні плечі не грілися з постригу моїх ягнят,
21 якщо я підняв проти сироти руку в надії, бо в мене була велика допомога,
22 то нехай же відпаде моє плече від ключиці, а моя рука нехай відламається від ліктя.
23 Адже мене охопив Господній страх, і його тягаря я не перенесу.
24 Якщо я поклав золото, як мою силу, якщо ж і на дорогоцінний камінь я поклав надію,
25 якщо ж я зрадів, коли моє багатство стало великим, якщо ж і на нечисленне я поклав свою руку,
26 чи не побачу сонце, що сходить, що заходить, а місяць, що маліє? Адже це не від них.
27 І якщо потай обманене було моє серце, якщо ж і поцілував я мою руку, приклавши до моїх уст,
28 то це вже мені нехай вважається за найбільше беззаконня, бо я вчинив обман перед Всевишнім Господом.
29 Якщо ж я і зрадів падінням моїх ворогів, і моє серце сказало: Добре! —
30 то нехай же тоді моє вухо почує моє прокляття, і нехай перешіптується народ, коли мені чинять зло.
31 Якщо ж часто мої служниці казали: Хто дав би нам насититися його тілом? Хоч я був дуже добрий.
32 Чужинець не мешкав назовні, а мої двері були відкриті для кожного, хто приходив.
33 Якщо ж, грішачи, я несвідомо скрив мій гріх,
34 бо не посоромився великої юрби, щоб перед ними признатися? Хіба ж дозволив я слабому вийти з моїх дверей з порожнім подолом?
35 О, хто б мені дав того, хто вислухав би мене! Якщо я не побоявся Господньої руки, а письмо, яке я мав проти когось,
36 читав, поклавши, як вінець на плечі,
37 і якщо його не віддав я, подерши, і нічого не взявши від боржника,
38 якщо проти мене коли-небудь земля застогнала, якщо і її борозни разом заплакали,
39 якщо ж я з’їв її силу сам безплатно, якщо ж я засмутив, забравши душу власника землі,
40 то замість пшениці нехай мені вийде будяк, а замість ячменю — бур’ян! І Йов зупинився у своїй мові.
Книга Йова, 31 глава