БиблияСимфонияТурконякН › Наше

«Наше» / Симфония / Турконяк

Слово: «Наше» встречается 32 раза в 30 стихах.
Все НЗ ВЗ АП

ПОДДЕРЖИТЕ НАС

Стихи 1–30 из 30
Давайте віддамо його цим ізмаїльцям, а наші руки хай не будуть на ньому, адже він — наш брат, наше тіло! І брати послухали його.
І сталося, коли ми зупинилися для відпочинку та повідкривали наші мішки, — аж ось, гроші кожного в його мішку — наше срібло за вагою ми тепер привезли назад у своїх руках.
Тоді ми заволали до Господа, Бога наших батьків, і Господь вислухав наш голос та побачив наше приниження, нашу важку працю і наше пригноблення.
Коли ми почули, то жах наповнив наше серце, і не стало більше душі в жодному з нас від вашої присутності, бо Господь, ваш Бог, — Бог високо на небі й на землі внизу!
Ось це — міхи вина, які ми наповнили новими, а вони подерлися. Наш одяг і наше взуття зносилися від надто довгої дороги.
Твій батько зробив наше ярмо тяжким, а ти тепер полегши рабство твого батька від тягаря і від його тяжкого ярма, яке він наклав на нас, і ми тобі служитимемо!
А слуги, вигодувані з ним, які стояли перед ним, сказали йому, радячи: Ось що скажеш цьому народові, який говорив тобі, прохаючи: Тяжким зробив твій батько наше ярмо, а ти тепер полегши нам! — так скажеш їм: Мій мізинець товстіший за стегна мого батька!
Твій батько тяжким зробив наше ярмо, тепер полегши тяжку службу твого батька і його тяжке ярмо, яке на нас він наклав, і ми служитимемо тобі.
І сказали йому молодці, виховані з ним: Так скажеш народові, який заговорив до тебе, кажучи: Твій батько тяжким учинив наше ярмо, і ти полегши нам, так скажеш: Мій малий палець товстіший за стегна мого батька!
Тепер же наше тіло, як тіло наших братів, наші сини, як їхні сини. І ось ми віддаємо наших синів і наших дочок у рабство, і деякі з наших дочок є рабинями, і немає сили в наших руках, а наші поля та наші виноградники — в знатних!
І послали через листонош по царстві Артаксеркса, щоб вигубити юдейський рід в один день у дванадцятому місяці, який зветься адар, і пограбувати їхній маєток. А зміст листа такий: Так пише великий цар Артаксеркс володарям ста двадцяти сімох країн і наставленим місцевим володарям, що від Індії аж до Ефіопії: Володіючи над багатьма народами і пануючи над усім всесвітом, я забажав, не піднесений певністю влади, а постійно проваджений великою поміркованістю і лагідністю, надати постійно безклопітне життя тим, що підвладні, і наше царство прохідним аж до найвіддаленіших частин, намагаючись обновити і всіма людьми бажаний мир. А коли я вивідував у радників, як це привести до завершення, мудрістю вищий за нас, незмінно в доброму помислі, наділений твердою вірою і другий після царя старшинством наставлений Аман показав нам, що в усіх племенах, що у всесвіті, замішаний є якийсь ворожий народ, який противиться законам кожного народу, і котрий постійно відкидає накази царів, щоб не встоялася наша без закиду проваджена спільна влада. Отже, прийнявши, що єдиний цей народ є в постійному протистоянні кожній людині, приводить на заміну чужі закони і злобно завершує найгірше зло проти наших діл, щоб і царство не мало спокою, тож ми наказали: тих, що вказані вам в письмах Аманом, який настановлений над ділами і є нашим другим батьком, усіх — з жінками і дітьми — цілковито вигубити ворожими мечами без будь-якого милосердя і пощади в чотирнадцятий день дванадцятого місяця адара поточного року, щоб давні й теперішні вороги в один день насильно пішли до аду, аби на тривалий час справи проходили цілком спокійно і без клопоту для нас.
Адже ми є вчорашні й не знаємо, бо наше життя є тінню на землі.
в Ньому розвеселиться наше серце, і на Його святе Ім’я ми надіємося.
Ти довів нас до втечі перед нашими ворогами, а наші ненависники захопили собі наше майно.
Наше серце не відступило назад, і Ти допустив, щоб наші стежки звернули з Твоєї дороги.
Чому відвертаєш Своє обличчя, не пам’ятаєш про нашу убогість і наше поневолення?
Адже нашу душу втоптали в порох, наше нутро прилипло до землі.
Вони говорили й повчали мене: Нехай закорениться наше повчання у твоєму серці!
Ти полонила наше серце, моя сестро, наречена, ти полонила нас одним твоїм поглядом, одним намистом твоєї шиї.
Господи, помилуй нас, бо на Тебе ми поклали надію. Насіння неслухняних стало загибеллю, а наше спасіння — в час смутку.
За законом передані будуть, наше спасіння в скарбах, там мудрість, умілість і побожність до Господа. Це — скарби праведності.
Ось місто Сіон, наше спасіння! Твої очі побачать Єрусалим, багате місто, намети, які не захитаються, і не зрушаться кілки його намету на вічні часи, і його шнури не порвуться.
Адже наше беззаконня велике перед Тобою, і наші гріхи стали проти нас, бо наші беззаконня в нас, і ми пізнали наші провини.
Ми стали, як нечисте, — ми всі, і вся наша праведність — як ганчірка відлученої через кровотечу. Ми, як листя, облетіли через наше беззаконня, — і вітер нас так віднесе.
Ми заснули в нашому соромі, і нас покрило наше безчестя, тому що ми і наші батьки грішили перед нашим Богом від нашої молодості аж до цього дня, і ми не послухали голосу нашого Господа Бога.
Ми засоромилися, бо ми почули нашу зневагу, беззаконня покрило наше обличчя, чужинець увійшов до наших святощів, до дому Господа.
до пророка Єремії і сказали йому: Нехай упаде наше милосердя перед твоїм обличчям, і помолися до твого Господа Бога за цих, що остались, бо ми залишились нечисленні із численних, як і бачать твої очі.
Господи, згадай те, що сталося з нами. Поглянь і подивися на наше приниження.
Через це наше серце стало хворим, тому наші очі стали темними, —
Прихили, мій Боже, Твоє вухо і почуй! Відкрий Твої очі і поглянь на знищення наше і Твого міста, — того, на яке закликане Твоє Ім’я! Адже ми не покладаємося на наші праведності, на наше милосердя перед Тобою, але на Твоє велике милосердя.
Стихи 1–30 из 30
Предыдущее:
Наша
Следующее:
Нашестя

Симфония: Українська Біблія LXX УБТ. Турконяк

Нашли в тексте ошибку? Выделите её и нажмите:Ctrl + Enter


2007–2026. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам bible-man@mail.ru.