«Мур» / Симфония / Турконяк

Воно має великий та високий мур, в якому дванадцять брам, а на брамах дванадцять ангелів і написані імена — імена дванадцятьох племен синів Ізраїля.

А міський мур мав дванадцять підвалин, на яких дванадцять імен дванадцятьох апостолів Агнця.

І той, хто говорив зі мною, мав міру — золоту тростину, щоб виміряти місто, його брами та його мур.

І зміряв він мур його на сто сорок чотири лікті міри людської, яка є мірою в ангела.

І [був] збудований його мур з яшми, а місто — із чистого золота, подібного до чистого скла.

Якщо ж до того, як виповниться цілий рік, він не буде викуплений, то той дім, що в місті, яке має мур, буде остаточно закріплений за тим, хто його купив, на його майбутні покоління, і в час звільнення не відійде.

І священики затрубили трубами. Коли ж народ почув звуки труб, то весь народ разом заголосив гучним і сильним криком. І весь мур довкола впав, і весь народ увійшов у місто.

Адже в Тобі сам побіжу легкоозброєний, та в Бозі моєму перескочу мур.

І цар настановив Ванею, сина Йодая, замість нього над військом. І царство піднялося в Єрусалимі, і цар поставив священика Садока на першого священика замість Авіятара. Господь дав Соломонові розуму, дуже великої мудрості й широти серця, як піску, що біля моря, і розумові здібності Соломона дуже помножилися над розумовими здібностями всіх синів старійшин і над усіма розумними Єгипту. І він узяв дочку фараона, і привів її до міста Давида, доки він не закінчив свій дім, і Господній дім перше, і мур Єрусалима довкола. За сім років він їх зробив і закінчив. І в Соломона було сімдесят тисяч тих, які носили вантажі, і вісімдесят тисяч каменярів на горі. І Соломон зробив море, укріплення, великі вмивальниці, стовпи, водограї двору і мідне море. І збудував замок, його оборони і висік прохід у місті Давида, так що дочка фараона ходила з міста Давида до свого дому, який він збудував для неї. Тоді він збудував замок. І Соломон приносив тричі на рік всепалення і мирні жертви на жертовнику, який він збудував Господу, і кадив перед Господом та закінчив дім. Ось це старійшини, наставлені над ділами Соломона: три тисячі шістсот наставлених над народом, який працював. І він збудував Ассур, Маґдо, Ґазер, Верхній Веторон і Ваалат. Тільки після того, як він збудував Господній дім і єрусалимський мур довкола, після цього збудував ці міста. І коли ще жив Давид, він заповів Соломонові, кажучи: Ось з тобою Семей, син Ґири, син нащадка Веніаміна з Хеврона. Він мене прокляв жахливим прокляттям у той день, коли я виходив до Таборів, і він вийшов мені назустріч до Йордану, і я йому поклявся Господом, кажучи: Не буде вбитий він мечем! А тепер не вчиниш його невинним, бо ти — розумний чоловік і знатимеш, що йому вчиниш, і зведеш його сивину в крові до аду!

І всі народи приходили, щоб послухати мудрість Соломона, і він одержував дари від усіх царів землі, які почули його мудрість. І Соломон узяв собі за жінку дочку фараона, і ввів її в місто Давида, поки не закінчив він Господній дім, свій дім і мур Єрусалима. Тоді фараон, єгипетський цар, пішов, узяв Ґазер і спалив його та ханаанця, який жив у Мерґаві, і фараон дав їх, як придане своїй дочці, жінці Соломона, і Соломон відбудував Ґазер.

Оскільки в царя був тарсійський корабель у морі з кораблями Хірама, то раз на три роки прибував до царя корабель з Тарсіса із золотом, сріблом, шліфованим і висіченим камінням. Це було справою запасів, які доставив цар Соломон, щоби збудувати Господній дім, дім царя, мур Єрусалима і замок, щоб зміцнити укріплення міста Давида і Ассура, Маґдана, Ґазера, Верхнього Веторона, Єтермата, — усі міста для колісниць, усі міста для кінноти і роботи Соломона, які звершував, щоби збудувати в Єрусалимі та в усій землі, аби не володів ним увесь народ, який залишився з хетів, аморейців, ферезейців, ханаанців, евейців, євусейців і ґерґесейців, які не були із синів Ізраїля, з їхніх дітей, а котрі залишилися з ними в землі, яких сини Ізраїля не могли вигубити. І Соломон повернув їх до сплати данини — аж до цього дня. А синів Ізраїля Соломон не посилав на роботи, бо вони були військовими людьми, його слугами і начальниками над його колісницями та його кіньми.

А ті, які залишилися, утекли до Афеки, у місто і на двадцять сім тисяч чоловік, які залишилися, упав мур. І син Адера втік, і ввійшов у дім, до спальні, до комірки.

А Амессію, сина Йоаса, сина Охозії, царя Юди, Йоас, син Йоахаза, цар Ізраїля схопив у Ветсамусі. Він прибув у Єрусалим і знищив єрусалимський мур від Брами Єфрема аж до Кутової брами — чотириста ліктів.

І він сказав Юді: Збудуємо ці міста, зведемо мур, башти, брами і засуви, якими заволодіємо землею, оскільки, як ми шукали Господа, нашого Бога, то і Він шукав нас, дав нам спокій довкола і допоміг нам.

А Йоас, цар Ізраїля, схопив у Ветсамусі Амасію, царя Юди, сина Йоаса, і привів його в Єрусалим. І він знищив єрусалимський мур, від Брами Єфрема аж до Кутової брами — чотириста ліктів.

А сам Езекія укріпився: збудував увесь зруйнований мур, вежі й ззовні спереду іншу стіну, укріпив руїни міста Давида і наготував багато зброї.

І після цього він збудував мур за містом Давида з півдня напроти Ґіона у висохлому руслі, що відходив від Круглої брами і до Офли, і підняв дуже високо вгору. І настановив володарів війська по всіх укріплених містах у племені Юди.

Тож я вийшов через Браму долини, до гирла Джерела смоківниць і до Брами гною, і я був пригнічений через мур Єрусалима, бо він — знищений, а його брами — спалені вогнем.

Тож я вийшов на Мур потоку вночі, і я був пригнічений через мур. Я прийшов до Брами рівнини і повернувся.

І я сказав їм: Ви бачите зло, в якому ми є, як Єрусалим спустошений, і його брами передані вогню. Тож давайте збудуємо мур Єрусалима, і не будемо більше на погорду.

А поруч з ними укріпляв мур Ананія, син Рокеїма, і вони забудували Єрусалим аж до Стіни рівнини.

І Мур купелі шкур біля пасовиська царя і аж до сходів, що йдуть від міста Давида.

За ним укріпляли левіти, Раум, син Ванія. Поруч з ним укріпляв мур Асавія, володар половини околиці Кеїли — у своїй околиці.

І сталося, коли наші вороги почули, що відоме стало нам, то зрозуміли, що Бог зруйнував їхню раду, і що всі ми повернулися на мур, — кожний до своєї роботи.

за тими, хто будував мур. І ті, хто носив тягарі, кожен був зі зброєю. Однією рукою він робив своє діло, а іншою — тримав списа.

А в ньому було написано: Між народами поширилася чутка, що ти і юдеї задумуєте збунтуватися, через це ти і будуєш мур, і ти станеш у них царем.

На двадцять п’ятий день місяця Елула — через п’ятдесят два дні, мур завершили.

І сталося, коли був збудований мур, то я встановив ворота, і порахували придверників, співаків і левітів.

Священики та левіти очистилися і очистили народ, придверників і мур.

І привели володарів Юди на мур, і поставили дві великі групи для співу, і я пройшов справа по Стіні гною,

Адже в Тобі я врятуюся від випробування, і з моїм Богом я подолаю мур.

Я — мур, і мої груди, немов башти. Я була в його очах, як та, котра знаходить мир.

Слово проти Моавітської землі. Вночі загине Моавітська земля, бо вночі буде знищений мур Моавітської землі.

Через це моє нутро проти Моава видасть звук, як гусла, і я всередині, як мур, який ти відновив.

Чи в землю халдеїв, — і вона спустошена ассирійцями, бо її мур повалився.

І цегла розсиплеться, і мур упаде, бо Господь зацарює на Сіоні та в Єрусалимі й прославиться перед старійшинами.

У той день заспівають цю пісню в землі Юди, кажучи: Ось сильне місто, і Він покладе нашим спасінням мур і укріплення.

Я — сильне місто, місто, взяте в облогу, даремно його напоюю, бо буде захоплене вночі, а вдень упаде його мур.

І дам тебе для цього народу, як мідний захисний мур, і воюватимуть проти тебе, і не здолають тебе, тому що Я є з тобою, щоб тебе спасати

Заплещіть проти нього. Ослабіли його руки, упали його укріплення, і його мур розвалений. Бо помста від Бога, мстіть проти нього. Зробіть йому так, як він робив.

Так говорить Господь: Мур Вавилону, що був поширений, таки буде зруйнований , і його високі брами будуть спалені, і народи не трудитимуться надаремно, і народи ослабнуть у владі.

І халдейська сила, що з архимаґиром, знищила весь мур Єрусалима довкола.

Господь відкинув Свій жертовник, покинув Свою святиню, розбив рукою ворога мур його визначних домів. Голос подали в Господньому домі, як у день свята.

І Господь повернувся, щоби знищити мур дочки Сіону. Він витягнув мірило, не відвернув Своєї руки від топтання, і передмур’я заголосило, і разом ослаб мур.

і володаря серед них будуть нести на плечах, і він крадькома вийде через мур, — зробить пролом у ньому, щоб вийти через нього. Він сховає своє обличчя, щоб не побачили його оком, і він не побачить більше землю.

І ось мур упав! Тож хіба не скажуть вам: Де є ваш тиньк, яким ви тинькували?

і розіб’ю мур, який ви тинькували, — він упаде. І кину його на землю, і відкриється його основа, і впаде, і будете вигублені з картаннями. І пізнаєте, що Я — Господь.

і перед Господнім обличчям затремтять риби моря і птахи неба, і звірі рівнини, і всі плазуни, що повзають по землі, і всі люди, що на поверхні землі, і розколються гори, і впадуть долини, а на землі впаде кожний мур.

Тож пізнай, і зрозумієш. Від виходу слова, щоб відповісти і збудувати Єрусалим аж до Помазаного володаря — сім тижнів і шістдесят два тижні. І повернеться, і буде збудована широка дорога і мур, і вичерпається час.

І цар вийшов на гору Сіон, і побачив твердиню місця, і відрікся від клятви, якою поклявся, і наказав знищити мур довкола.