БиблияСимфонияКуліш/ПулюйА › Авраам

«Авраам» / Симфония / Куліш/Пулюй

Слово: «Авраам» встречается 89 раз в 86 стихах.
Все НЗ ВЗ

ПОДДЕРЖАТЬ ДЕНЬГАМИ

Стихи 1–50 из 86
Авраам породив Ісаака; а Ісаак породив Якова; а Яков породив Юду та братів його;
і не думайте казати в серцї своєму: В нас батько Авраам; бо я вам кажу, що Бог зможе з сього каміння підняти дїтей Авраамові.
Принесїть же овощ достойний покаяння, і не починайте казати самі собі: В нас отець Авраам; глаголю бо вам: Що зможе Бог з каміння сього підняти дїтей Авраамові.
Рече ж Авраам: Дитино, спогадай, що прийняв єси добре твоє в життю твоїм, а Лазар так само лихе; тепер же він тут утїшаєть ся, а ти мучиш ся.
Рече йому Авраам: Мають вони Мойсея і пророків; нехай слухають їх.
Озвались вони й казали Йому: Отець наш Авраам. Рече їм Ісус: Коли б ви дїти Авраамові були, дїла Авраамові робили б.
Тепер же шукаєте вбити мене, чоловіка, що вам правду глаголав, котру чув я від Бога. Сього Авраам не робив.
Сказали тодї Йому Жиди: Тепер ми знаємо, що Ти біса маєш. Авраам умер і пророки, а Ти кажеш: Коли хто слово моє хоронити ме, не вкусить смерти по вік.
Хиба Ти більший єси, нїж отець наш Авраам, що вмер? І пророки повмирали. Ким Ти себе робиш?
Авраам, отець ваш, рад був видїти день мій; та він увидїв, і зрадїв.
і перенесено їх у Сихем, і положено в гробі, що купив Авраам цїною срібла в синів Ємора Сихемевого.
Авраам, отець наш, хиба не з дїл оправдив ся, піднявши Ісаака, сина свого, на жертівник?
І сповнилось писаннє, що глаголе: "Увірував же Авраам Богові й полїчено йому (те) за праведність, і другом Божим наречено його."
Що ж, скажемо, Авраам, отець наш, знайшов по тїлу?
Коли бо Авраам з учинків оправдив ся, має похвалу, та не перед Богом.
Що бо писаннє глаголе? Увірував же Авраам Богові, і полїчено се йому за праведність.
і отцем обрізання не тільки тим, що з обрізання, а й тим, хто ходить по слїдам віри, яку (мав) у необрізанню отець наш Авраам.
Яко ж Авраам вірував у Бога, і полїчено йому за праведність.
Писано бо, що Авраам мав два сини, одного від невольницї, а одного од вільної.
котрому й десятину з усього віддїлив Авраам (перше ж оце перекладом зветь ся цар правди, а потім і цар Салимський, чи то цар впокою),
Дивіте ся ж, який великий той, кому і десятину дав Авраам патриярх із вибраного.
Вірою, покликаний Авраам, послухав, щоб вийти на те місце, котре мав прийняти в наслїддє, і вийшов, не знаючи, куди йде.
Вірою привів Авраам, спокушуваний, Ісаака (на жертву); єдинородного принїс, прийнявши обітницю,
І не зватимуть уже тебе на імя Аврам, а буде імя твоє Авраам, бо я вчинив тебе отцем купи народів.
І впав Авраам ниць і осьміхнувсь; і рече в думцї своїй: Столітнёму б то появити сина? І як би то Сарра девятьдесятолїтна да вродила?
Рече ж Авраам до Бога: Нехай хоч Ізмаель живе перед тобою.
І взяв Авраам Ізмаеля, сина свого, і всю доморослу челядь свою, і всїх купленних за гроші, і ввесь музький пол зміж людей господи Авраамової, тай пообрізував крайню плоть їх того самого дня, як промовив йому Бог.
І метнеться Авраам у шатро до Сарри, тай каже їй: Заміси хутенько три сита пшенишного борошна та спечи коржів.
І метнеться Авраам до корів, та й узяв телятко нїжне й добре, і оддав його слузї, а той скоренько впорав його.
Авраам же і Сарра були старі, повбивались у лїта, і перестало в Сарри звичайне жіноцьке.
Піднявшися ж ізвідти чоловіки, повернули на Содом. Авраам же йшов із ними, проводючи їх.
Та ж Авраам буде народом великим, і потужним, і благословляться в йому всї народи земнії.
І повернулись ізвідти чоловіки до Содому, Авраам же ще стояв перед Господом.
І приступить Авраам ближче й рече: Дак оце ти хочеш погубити й безвинних із винуватими?
І рече відказуючи Авраам: Оце завзявсь я промовляти до Господа мого, я ж земля і порох.
Одійшов же Господь, переставши глаголати до Авраама. І вернувсь Авраам на місце своє.
Устав же Авраам уранцї, пійшов на місце, де стояв перед Господом.
І відкочував Авраам ізвідти до землї полуденньої, та й оселивсь між Кадесом і Суром, і якийсь час пробував у Герарі.
Про жінку ж свою Сарру казав Авраам, що сестра вона менї. Абимелех же, царь Герарський, післав та й взяв Сарру.
Рече ж Авраам: Думав бо, що нема благочестя на місцї сьому, і вбють мене задля жени моєї.
Помолився ж Авраам Богу, і вигоїв Бог Абимелеха, і жену його, і рабинї його, і почали роджати.
І дав Авраам імя синові свойму, що вродивсь йому, що вродила йому Сарра, Ізаак.
Обрізав же Авраам Ізаака, сина свого, у восьмий день, так як заповідав йому Бог.
І росло хлопятко, і відлучено його. І зробив Авраам бенкет великий того дня, як одлучено Ізаака.
Устав же Авраам уранцї, і взяв хлїба та бурдюк води та й оддав Агарі, і положив за плечима в неї хлопця, та й одпустив її. Вона ж одійшовши заблудила в Бейер-Себа пустинї.
І рече Авраам: Кленусь.
І докоряв Авраам Абимелеха, за колодязь водяний, що відняли раби Абимелехові.
І вилучив Авраам сїм овечок, да товару, та й дав Абимелехові, і вчинили вони обидва умову.
І поставив Авраам семеро ягниць овечих із отари окроме.
І рече Авраам: Що семеро сих ягниць візьмеш у мене, нехай будуть менї сьвідоцтвом, що я викопав колодязь сей.
Стихи 1–50 из 86
Предыдущее:
Авкилу
Следующее:
Авраама

Симфония: Біблія в перекладе Куліша та Пулюя

Нашли в тексте ошибку? Выделите её и нажмите:Ctrl + Enter


2007–2026. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам bible-man@mail.ru.