Библия › Симфония › Хоменка › Ї › Їхній

«Їхній» / Симфония / Хоменка

Слово: «Їхній» встречается 158 раз в 148 стихах.
Все НЗ ВЗ

ПОДДЕРЖАТЬ ДЕНЬГАМИ

Стихи 1–50 из 148
1…3→
Прибувши в свою батьківщину, він навчав їх у їхній синагозі, так що вони дивувалися і говорили: “Звідкіля в нього ця мудрість і сила чудодійна?
А був якраз у їхній синагозі чоловік з нечистим духом, що закричав, кажучи:
де черв'як їхній не вмирає й вогонь не вгасає.
де черв'як їхній не вмирає й вогонь не вгасає.
де черв'як їхній не вмирає і вогонь не вгасає.
Але вони наполягали сильним криком і вимагали, щоб його розіп'яти. І крик їхній переміг.
Якби я не прийшов і не говорив до них, гріха не мали б вони. Та нині нема їм пробачення за їхній гріх!
Ірод був сильно лютий на тирян та сидонян. Ці, змовившись разом, прибули до нього та, притягнувши на свій бік Власта, царського постельника, просили миру, бо край їхній живився із царського.
Які ж плоди ви тоді мали? Того ви тепер соромитеся, бо кінець їхній — смерть.
Та я питаю: Хіба вони не чули? Таж — «по всій землі рознісся їхній голос, їхні слова в кінці світу.»
А Давид каже: Нехай їхній стіл сильцем їм буде, пасткою: їм на падіння та на заплату.
Нехай їхні очі потемніють, щоб не бачили, а їхній хребет зігнеться назавжди.»
А коли їхнє падіння це багатство для світу і коли їхній занепад це для поган багатство, то скільки більше повнота їх?
Як ви колись були неслухняні Богові, а тепер помилувані через їхній непослух,
але їхній розум притупився, бо аж по цей день, коли читається Старий Завіт, той сам покрівець зостається невідкритий, Христос бо його усуває.
щоб цим разом ваш надмір міг покрити їхню нестачу, а їхній надмір міг колись покрити вашу нестачу, і таким чином щоб панувала рівність,
Нічого, отже, надзвичайного в тому, коли і його слуги вдають із себе слуг праведности. Кінець їхній буде за ділами їхніми.
їхній кінець — погибель, їхній бог — черево, їхня слава — у їхній ганьбі, вони думають тільки про земні речі.
Сказав один з них, власний пророк їхній: Крітяни завжди брехливі, звірі погані, черева ледачі.
Трупи їх — на вулиці міста великого, яке зветься духовно Содом і Єгипет, де також їхній Господь був розп'ятий.
Боязливих же і безвірних, і мерзких, і убивників, і розпусних, і чарівників, і ідолопоклонників, і всіх лжеців — пай їхній в озері, що горить огнем і сіркою; то смерть друга.»
Далі Господь сказав: "Скарги, що здіймаються з Содому й Гомори, вельми великі і гріх їхній дуже тяжкий.
Овець їхніх, товар їхній, ослів їхніх і те, що було в місті та що було на полі, позабирали.
Тоді каже до них Яків, їхній батько: "Ви робите мене бездітним. Немає Йосифа й немає Симеона, ще й Веніямина хочете забрати. Все падає на мене!"
На це відозвався до них ізраїль, їхній батько: "Коли так мусить бути, то зробіть ось що: візьміть у ваші мішки щонайкращого цієї землі й завезіть тому чоловікові гостинця: трохи бальсаму, трохи меду, пахощів, ладану, фісташок та миідалів.
бо хочу лежати з моїми батьками. Ти винесеш мене з Єгипту й поховаєш у їхній гробниці." Він же відповів: "Зроблю по твоєму слову!"
Проклят нехай буде гнів їхній, бо він був запеклий, і шал їхній, бо був він несамовитий. Я розділю їх у Якові, я їх в Ізраїлі розсію.
Та лук їхній поламався на друзки, їхні плечі та їхні руки охляли завдяки Сильному Якова, завдяки імені Пастиря та Скелі Ізраїля.
Всі вони — це дванадцять поколінь Ізраїля, і це те, про що говорив до них їхній батько, коли благословив їх; а благословив він їх кожного благословенням, яке кожному личило.
Та за той довгий час умер цар єгипетський. Сини ж Ізраїля стогнали від праці й голосили, й лемент їхній від тяжкої роботи знявся до Бога.
Почув Бог їхній стогін та й згадав союз свій з Авраамом, Ісааком та Яковом.
Вони збагнуть, що я Господь, Бог їх, який вивів їх з Єгипетської землі, щоб жити серед них, я, Господь, Бог їхній.»
Ой, коли б ти простив їхній гріх! А ні, то викресли мене з твоєї книги, що ти написав.»
Нині ж іди, веди людей туди, куди я заповідав тобі. Ось ангел мій ітиме поперед тебе, а як навідаюсь до них, я покараю їх за їхній гріх.»
А бичка, що на жертву за гріх, і козла, що на жертву за гріх, кров яких внесено для покути в святиню, нехай винесуть геть поза табір та й спалять на вогні, шкури їхні, і м'ясо їхнє і кал їхній.
Наготи сестри матері твоєї й сестри батька твого не відкриватимеш; бо це — обнажувати свою родичку; вони понесуть кару за гріх їхній.
Та навіть і тоді, як перебуватимуть у землі ворогів своїх, я їх від себе не відкину, і не полишу їх так, щоб їх вигубити та зламати союз мій із ними; я бо — Господь, Бог їхній.
І ввесь Ізраїль, що був навколо них, на зойк їхній кинувся тікати; казали бо: “Щоб і нас не проглинула земля!”
Первістка ж корови або вівці, або кози не викуповуватимеш: вони бо посвячені. Кров'ю їхньою окропиш жертовник, а тук їхній пустиш димом як вогненну жертву на приємний запах Господеві.
Господь сказав Аронові: “Не матимеш у їхній землі ніякого спадкоємства, і частки тобі не буде між ними. Я — твоя частка й твоє спадкоємство серед синів Ізраїля.
Хто порох Якова полічив би? Хто порахував би Ізраїля чвертку? Коли б мені та смертю праведних померти, коли б то кінець мій такий був, як їхній!”
Коли Господь, Бог твій, винищить перед тобою ті народи, до яких ти йдеш, щоб їх прогнати, і коли, прогнавши їх, осядеш у їхній землі,
взяли їхній край і віддали його на власність рувимлянам, гадіям і половині покоління манассіян.
Сказав би я: знищу їх, край покладу їхній пам'яті в людей;
Лоза бо їхня — лоза содомська, вона з полів гоморських; їхній виноград — полин, гіркота — їхні грона.
Левіти ж не матимуть уділу між вами: священство Господнє їхній уділ; Гад же та Рувим та півколіно Манассії одержали свої наділи по тім боці Йордану, на сході, наділи, що їх дав їм Мойсей, слуга Господній.”
Другий жереб випав Симеонові, тобто колінові синів Симеона за їхніми родами. Їхній наділ був серед спадщини синів Юди.
Ждали вони, ждали, аж ніяково їм стало. А він усе не відчиняв дверей горниці. Тоді взяли ключа, відомкнули, — аж пан їхній лежить мертвий.
і сказав до вас: я Господь, Бог ваш; не почитайте богів аморійських, що в їхній землі живете. Та ви не послухалися голосу мого.”
Бог дав вам у руки мідіянських князів Орева й Зеева. Що ж міг би я зробити такого, як ви?” Як це промовив, угамувався гнів їхній на нього.
Стихи 1–50 из 148
1…3→
Предыдущее:
Їхні
Следующее:
Їхнім

Симфония: Біблія в перекладе Івана Хоменка

Нашли в тексте ошибку? Выделите её и нажмите: Ctrl + Enter


2007–2026. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам bible-man@mail.ru.