1 Невірна вага — се гидота у Господа; вірна вгодна йому.
2 За гордощами приходить сором; де покора, там мудрість.
3 Щирим буде провідницею їх безвинність, а зрадливих погубить їх лукавість.
4 Богацтво не поможе в день гнїву, тільки правда спасе від смертї.
5 Правдивість рівняє праведному стежки його, безбожний же через свою безбожність гине.
6 Правдивого рятує з біди правда його, а беззаконників спіймає їх беззаконність.
7 Умре безбожний, мре з ним і надїя його, чого ждуть беззаконні, те з ними погибне.
8 Праведник спасеся з біди, а намість його попадає в неї безбожник.
9 Устами губить зрадник ближнього свого, та праведники рятуються своєю прозорністю.
10 Як праведним щастить, радується місто, а як безбожникам погибель, бувають веселощі.
11 Словами добрими праведників росте у гору город, а устами безбожників занепадає.
12 Недоумок висказує погорду ближньому свому, а розумний чоловік мовчить.
13 Хто переносчиком живе, той таємницю виявлює, а вірний чоловік таїть справу.
14 Де нема управи, там занепадає народ, де ж райцїв досить, там йому дїється добре.
15 Біди собі напитує, хто за другого дає поруку; хто ж ненавидить поруку, той безпечен.
16 Жона обичайна славу здобуває, а трудящі приходять до богацтва.
17 Милосердний чоловік чинить добро душі своїй, а жорстокий замучує тїло своє.
18 Безбожний робить роботу безнадїйну-непевну; хто ж сїє правду, тому певна нагорода.
19 Праведність веде до життя, а хто простує до злого, простує до смертї.
20 Гидота Господу переворотні серцем, але любі йому, хто в невинностї ходить.
21 Можна заручити, що ледачий не уйде кари, а рід праведного буде захований.
22 Що в рилї у свинї золотий колець, те краса в женщини безумної.
23 Бажаннє праведних — одно лиш добро, дожиданнє безбожних — гнїв.
24 Той сипле щедро, й йому ще прибуває, а другий на міру скупий, та й все біднїшає.
25 Добродїйна душа буде насичена; хто щедро надїляє, й сам надїлен буде.
26 Хто приховує вроджай, того клянуть люде, а на голову продаючого — благословеннє.
27 Хто дбає про добро, той знаходить ласкавість, а хто шукає зла, до того воно й приходить.
28 Хто лиш на статки вповає, той упадає, а праведні, як лист, зазеленїють.
29 Хто розстроює домівку свою, одержить в наслїддє вітер; і дурний буде рабом мудрого.
30 Доробок праведного — дерево жизнї, й мудрий пригортає серця.
31 Така відплата праведникові (вже) на землї, а тим більше безбожному й грішникові.
Книга приказок Соломонових, 11 глава