1 І ви були мертві вашими провинами й гріхами,
2 в яких ви колись звичаєм цього світу жили, згідно з владою князя повітря, духа, що діє тепер у синах бунту.
3 Між тими і ми всі колись жили в наших похотях тілесних, виконуючи примхи тіла і природних нахилів, і були ми з природи дітьми гніву, як і інші.
4 Та Бог, багатий милосердям, з-за великої своєї любови, якою полюбив нас,
5 мертвих нашими гріхами, оживив нас разом із Христом — благодаттю ви спасені! -
6 І разом з ним воскресив нас, і разом посадовив на небі у Христі Ісусі;
7 щоб у наступних віках він міг показати надзвичайне багатство своєї благодаті у своїй доброті до нас у Христі Ісусі.
8 Бо ви спасені благодаттю через віру. І це не від нас: воно дар Божий.
9 Воно не від діл, щоб ніхто не міг хвалитися.
10 Бо ми його створіння, створені у Христі Ісусі для добрих діл, які Бог уже наперед був приготував, щоб ми їх чинили.
11 Тож пам'ятайте, ви, колись погани тілом, — яких звуть “необрізанням” ті, що звуться “обрізанням”, довершеним рукою на тілі, -
12 що ви того часу були без Христа, відлучені від прав ізраїльського громадянства й чужі заповітам обітниці, без надії і без Бога в цьому світі.
13 Тепер же в Христі Ісусі, ви, що колись були далекі, стали близькі кров'ю Христовою.
14 Бо він — наш мир, він, що зробив із двох одне, зруйнувавши стіну, яка була перегородою, тобто ворожнечу, — своїм тілом
15 скасував закон заповідей у своїх рішеннях, на те, щоб із двох зробити в собі одну нову людину, вчинивши мир між нами,
16 і щоб примирити їх обох в однім тілі з Богом через хрест, убивши ворожнечу в ньому.
17 Він прийшов звістувати мир вам, що були далеко, і мир тим, що були близько;
18 бо через нього, одні й другі, маємо доступ до Отця в однім Дусі.
19 Отже ж ви більше не чужинці і не приходні, а співгромадяни святих і домашні Божі,
20 побудовані на підвалині апостолів і пророків, де наріжним каменем — сам Ісус Христос.
21 На ньому вся будівля, міцно споєна, росте святим храмом у Господі;
22 на ньому ви теж будуєтеся разом на житло Бога в Дусі.
Послання св. апостола Павла до ефесян, 2 глава